Спілка пасічників України

Шаблон:Organization

Спілка пасічників України (СПасУ) — всеукраїнська громадська спілка, що об’єднує професійних і аматорських пасічників України для захисту їхніх прав, розвитку галузі бджільництва, підвищення якості продуктів і представлення українського меду на світових ринках.

Історія

Витоки організованого бджільництва в Україні сягають XIX століття — у 1896 році було створено «Південноруське товариство пасічників». У 1982 році діяло «Українське товариство пасічників-любителів». Спілку пасічників України як громадське об’єднання створено у 1992 році, а у 2015 році її реорганізовано у Громадську спілку «Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка пасічників України» (скорочено СПасУ)^[1].

У грудні 2017 року Спілка стала співзасновником Меморандуму про співпрацю між Мінагрополітики, Держпродспоживслужбою та провідними аграрними асоціаціями^[2].

Керівництво

З 2015 до 2023 року Спілку очолював Володимир Стретович — юрист, політик, народний депутат кількох скликань Верховної Ради, заслужений юрист України^[3]. У 2024 році президентом Спілки пасічників України обрано Віталія Нагорнюка — пасічника, організатора численних бджільницьких заходів, який раніше обіймав посаду першого віцепрезидента СПасУ^[4].

До керівного складу також входять віцепрезиденти: Володимир Дмитрук, Сергій Гриньов, Світлана Друмова, Андрій Бажин і Денис Солдатов^[5].

Структура

Станом на 2024 рік до складу СПасУ входять 20 обласних організацій, понад 130 районних і 18 сільських осередків, а також колективні члени з числа наукових та виробничих об’єднань^[6]. Регіональні осередки функціонують у формі громадських організацій, зокрема Спілка пасічників Харківської області^[7].

Основні напрями діяльності

• правовий, інформаційний та консультаційний захист пасічників;
• підтримка якості бджолопродукції та протидія фальсифікації;
• розвиток наукових і освітніх програм у галузі бджільництва;
• популяризація меду та продуктів бджільництва в Україні й за кордоном;
• участь у розробці законодавчих ініціатив і державних програм розвитку галузі;
• співпраця з профільними міністерствами, Держпродспоживслужбою та міжнародними організаціями.

Проекти

Центр юридичної підтримки пасічників — структурний підрозділ СПасУ, створений для правового супроводу членів спілки, розробки законодавчих пропозицій і надання допомоги у випадках отруєнь бджіл^[8]. Ініціатором і куратором Центру є адвокат, віцепрезидент Спілки Сергій Гриньов. Центр обслуговує понад тисячу пасічників на рік, надаючи юридичні консультації, дистанційний супровід і допомогу у судах^[9].

Колективний товарний знак Спілки пасічників України (знак якості) — система добровільного маркування перевіреної бджолопродукції, доступна членам спілки^[10].

Соціальні програми. Обласні осередки Спілки реалізують гуманітарні ініціативи, зокрема проєкт «Бджільництво для ветеранів», започаткований Харківською обласною спілкою за підтримки Посольства Республіки Словенія в Україні^[11].

Проблеми галузі

Спілка системно порушує питання масових отруєнь бджіл через використання пестицидів^[12], ініціює співпрацю між пасічниками, аграріями та владою, проводить навчальні заходи і круглі столи^[13].

Міжнародна діяльність

Спілка пасічників України представляє українське бджільництво на міжнародних виставках, у тому числі на Конгресах Апімондії та конференціях Апіславія. Організація підтримує контакти з об’єднаннями бджолярів із Казахстану, Польщі, Чехії, Словаччини, Білорусі та Литви^[14].

Відомі події

• 15 грудня 2018 — IX з’їзд СПасУ, переобрання президента Володимира Стретовича^[15].
• 2024 — обрання Віталія Нагорнюка президентом Спілки пасічників України^[16].
• 2025 — участь делегації СПасУ у конференції до 250-річчя П. І. Прокоповича в Інституті бджільництва НУБіП України^[17].

Див. також

• Бджільництво в Україні
• Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича
• Апімондія