Ставніцер Андрій Олексійович

Ставніцер Андрій Олексійович (нар. 19 червня 1982(19820619) року в Тирниаузі, Кабардино-Балкарія, РСФСР, СРСР) — український^[1][2][3] підприємець, співвласник і директор порту TIS, співвласник терміналу Neptune (спільне підприємство з американською корпорацією Cargill). Засновник і партнер інвестиційної компанії SD Capital. Співвласник буксирного оператора P&O Maritime.

Ставніцер Андрій Олексійович
Народився	19 червня 1982(1982-06-19) (43 роки)  Тирниауз, Кабардино-Балкарія
Громадянство	Україна
Діяльність	бізнесмен
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Посада	засновник компаній ТІС і MV Cargo Співвласник P&O Maritime Ukraine партнер SD Capital
Батько	Олексій Ставніцер
Родичі	батько Ставніцер Олексій Михайлович брат Гребенніков Єгор Олексійович
Брати, сестри	Гребенніков Єгор Олексійович
У шлюбі з	Діана Ставніцер
Діти	4 дітей
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у сім'ї альпініста, підприємця та засновника порту ТІС Олексія Ставніцера. Закінчив школу в Одесі.

У 1997—1999 роках навчався в коледжі Герроу Хауз, Велика Британія, за спеціальністю «комерція».

У 1999 закінчив Інститут Монтана, Цуг, у Швейцарії, за фахом «міжнародний бізнес».

У 2001 році отримав ступінь Executive MBA у Французькому інституті HCMS у Москві.

Із 2001 працював помічником головного диспетчера в компанії свого батька, ТІС, у порту «Південний».

2007 — призначений генеральним директором ТІС. Акціонер компанії, створеної 1994 року батьком Олексієм Михайловичем Ставніцером (1942-2011). Володів частками у терміналах ТІС-Руда, ТІС-Вугілля, ТІС-Контейнерний термінал, компаніях ТІС-14 причал, ТІС-15 причал, ТІС-Інфраструктура, а також у компанії «МВ Карго», яка спільно з корпорацією Cargill будувала зерновий термінал у порту «Південний».

З 2010 року — директор Міжнародної асоціації портів та гаваней від України^[4][5].

У 2012 році закінчив ОНМУ за спеціальністю «менеджмент організації та адміністрування», із відзнакою.

У 2014 році отримав від канцлера Австрії екзекватуру Почесний консул Австрійської Республіки в Одесі^[6]. Консульський округ включає Одесу і Одеську область^[7].

У 2016 році підписав з американською продовольчою компанією Cargill угоду про спільне будівництво зернового терміналу Neptune^[8][9][10]. Загальна сума інвестицій у проект становила $150 млн^[11], у фінансуванні брали участь Європейський банк реконструкції та розвитку, а також Міжнародна фінансова корпорація^[12][13][14]. З 2018 року термінал почав працювати, забезпечуючи доступ продукції українських фермерів на найбільші світові ринки збуту^[15].

2017 — призначений членом Наглядової ради The Aspen Institute Kyiv^[16].

У 2018 році придбав невелику буксирну компанію LB Shipping, яку розвинув і пізніше продав частку 51 % глобальному оператору P&O Maritime^[17]. Після злиття компанія змінила бренд на P&O Maritime Ukraine, єдиного міжнародного буксирного оператора в Україні^[18][19].

2020 року 51 % акцій в одному з терміналів ТІС придбала компанія DP World, міжнародний оператор контейнерних перевезень зі штаб-квартирою в Дубаї^[20][21]. Угода, реалізована інвестиційною компанією SD Capital, визнана найбільшою M&A за підсумками 2020 року в Україні^[22][23].

Після угоди термінал змінив бренд на DP World TIS Pivdennyi. Андрій Ставніцер залишився акціонером компании^[24][25].

У березні 2020 року на прохання Президента України Зеленського очолив волонтерський Штаб із запобігання розповсюдженню COVID-19 в Одеській області^[26][27]. За три місяці роботи штаб відзвітував про зібрані 135 млн грн^{[28][29][30][31]}.

2021 року в інтерв'ю журналу Forbes Україна заявив, що після 13 років на посаді СЕО ТІС пішов від операційного управління своїм бізнесом, залишаючись акціонером та зберігаючи за собою місце у наглядовій раді ТІС. Спільно з Філіпом Грушком, багаторічним директором розвитку ТІС, а згодом — членом Наглядової ради ТІС, Андрій Ставніцер розвиває інвестиційну компанію SD Capital^[32]. Заявлено, що пріоритетом компанії стануть проекти у сферах Health Tech та Food Tech^[33].

У лютому 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Росії до України, започаткував гуманітарну ініціативу www.helpukraine.center у Польщі^[34].

5 березня 2022 року російські війська зайняли його будинок в Березівці Київської області і використовували його як артилерійську позицію. Згодом Ставніцер зв'язався з українськими військовими, щоб дати дозвіл на напад на його власний будинок, щоб знищити російську військову техніку, яка там була^[35].

Член Наглядової ради Єврейської Конфедерації України^[36], організації, яка входить до Світового Єврейського Конгресу.

Член Ради з питань підтримки підприємництва — консультативно-дорадчого органу при Президентові України (з 27 червня 2025).^[37]

Благодійна діяльність

Є волонтером Центру соціальних інновацій «Impact Hub Odessa»^[38], серед реалізованих проектів таксі «Турбота» — міське таксі для людей з обмеженими можливостями^[39].

У серпні 2017 року заснував в Одесі благодійний проєкт «Час жити», що опікується людьми похилого віку^[40], спрямований на турботу і організацію дозвілля літніх людей.

Нагороди

• 2014 — Людина року на водному транспорті, Національний морський рейтинг^[41].
• 2017 — Увійшов у першу п'ятірку рейтингу українських бізнесменів, які можуть слугувати зразком для наслідування, складеного Bendukidze Free Market Center^[42].
• 2017 — Лауреат премії Люди Нового Времени^[43].
• 2018 — Увійшов до десятки рейтингу «ТОП-300 найкращих топ-менеджерів України» порталу «Delo.ua»^[44].
• 2018 — Увійшов до ТОП-100 найвпливовіших людей України згідно з рейтингом журналу «Новое Время»^[45].
• 2019 — Увійшов в ТОП-30 найвпливовіших одеситів за версією журналу «Новое Время»^[46].
• 2021 — Увійшов в ТОП-100 найбагатших українців за версією журналу Forbes з капіталом в 215 млн доларів^[47].

Сім'я

Одружений, має чотирьох дітей.

Батько — Олексій Михайлович Ставніцер.

Брат — Єгор Олексійович Гребенніков.

Дружина^[48] — Діана Ставніцер  — організатор благодійного проекту «Vintage Charity Market» в Одесі^[49].