Ставрида атлантична

Ставрида атлантична, або звичайна (Trachurus trachurus) — вид ставрид, родина Ставридові (Carangidae). Невеликих розмірів морські риби, що тримаються зграйками.

?Ставрида атлантична
Ставрида впіймана біля графства Кент, Англія
Охоронний статус
Уразливий (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Ряд:	Окунеподібні (Perciformes)
Родина:	Ставридові (Carangidae)
Рід:	Ставрида (Trachurus)
Вид:	Ставрида атлантична
Біноміальна назва
Trachurus trachurus (Linnaeus, 1758)
Синоніми
Scomber trachurus Linnaeus, 1758 Caranx trachurus (Linnaeus, 1758) Trachurus vulgaris Fleming, 1828 Trachurus europaeus Gronow, 1854 Trachurus capensis (non Castelnau, 1861) Trachurus trachurus capensis (non Castelnau, 1861) Branchialepes tabulae (non Barnard, 1927) Selar tabulae (non Barnard, 1927)
Посилання
Вікісховище:	Trachurus trachurus
Віківиди:	Trachurus trachurus
EOL:	206048
ITIS:	168588
МСОП:	198647
NCBI:	36212

Характеристика

Зображення ставриди атлантичної

Зазвичай мають довжину 15–30 см, але можуть сягати 60 см.

Загальне число колючих променів спинного плавця — 9; з яких м'яких променів — 30–36. Колючих променів анального плавця — 3; з яких м'яких — 24–32. Забарвлення блакитно-зелене, сіре або чорне згори, сріблясто-біле — знизу. Зяброві кришки мають чорну пляму.^[2] Бічні луски високі та кілеваті. Перший спинний плавець високий.^[3]

Ареал

Вид поширений у північно-східній Атлантиці від Ісландії до Сенегалу, Кабо-Верде включно, також у Середземному, Мармуровому і Чорному морях (в останньому — рідкісний).

Біологія

Морська бенто-пелагічна субтропічна океанодромна риба^[4]. Віддає перевагу ділянкам із піщаним дном із глибинами 100–200 м, але відзначався на глибинах до 1050 м^[5]. Час від часу відзначається й на пелагіалі та при поверхні. Часто утворюють спільні зграї із молодняком оселедців та іншими видами ставрид: Trachurus mediterraneus і Trachurus picturatus. Живиться переважно ракоподібними (копеподи), креветками, також дрібними рибами й кальмарами.

Ікра пелагічна, нересту зазвичай відбувається протягом літа. Біля берегів Тунісу — з січня по квітень. Самиця відкладає до 140000 яєць, з яких виходять личинки близько 5 мм довжиною.^[3]

Господарське значення

Промисловий вилов ставриди атлантичної у тонах за період з 1950 до 2005 років

Копчена ставрида

Важливий промисловий об'єкт. Виловлюється за допомогою пелагічних і донних тралів, ярусними та гаманцевими неводами (за використання світла), іншими засобами.

Загальний вилов за даними ФАО за 1999 рік склав 322207 тонн. Найбільший вилов ставриди приходить на Нідерланди (84891 т) і Ірландію (58201 т).

Реалізується у свіжому, мороженому, сушеному, солоному і консервованому вигляді. У їжу використовується у смаженому і печеному вигляді.