Ставропольська радянська республіка

Ставропольська радянська республіка — короткочасна республіка, що виникла 1 (14) січня 1918 року на території колишньої Ставропольської губернії Російської імперії після оголошення там Радянської влади. 8 (21) січня 1918 року увійшла до складу Радянської Росії. Столиця — місто Ставрополь. 5-7 липня 1918 року увійшла до Північно-Кавказької Радянської Республіки РРФСР.

Ставропольська радянська республіка
Life span?
Прапор
Росія: історичні кордони на карті
Столиця	Ставрополь
Мови	Російська
Форма правління	Радянська республіка
Історія
• Засновано	1 січня 1918
• Ліквідовано	7 липня 1918
Населення
Сьогодні є частиною	Росія

Історія

Спочатку це утворення мало два органи управління — губвиконком (створений 1 (14) січня 1918) і раднарком (створений 8 (21) січня 1918). Головою губвиконкому був есер Мещеряков, а раднарком очолював більшовик Пономарьов. Губвиконком видавав газету «Влада праці», а раднарком проводив у життя декрети Радянської влади.

28 квітня 1918 року есери створили у Ставрополі «Військово-революційний комітет» і заарештували Пономарьова та ін. Проте виступ есерів був придушений, арештованих звільнено. 9-14 травня 1918 року відбувся надзвичайний губернський з'їзд Рад, який обрав новий губвиконком, більшість членів якого були більшовиками, а головою було обрано А. Дейнека. Усі функції раднаркому були передані з'їздом новому губвиконкому, який керував республікою до 5-7 липня 1918 року, коли перший з'їзд Рад Північного Кавказу прийняв рішення про входження Ставропольської радянської республіки до Північно-Кавказької Радянської Республіки РРФСР.

Література

• Ставропольська радянська республіка// Собаки — Струна. — М: Радянська енциклопедія, 1976. — (Велика радянська енциклопедія: [30 т.]/ гл. ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 24, кн. I).