Станкевич Станіслав Іванович

Станке́вич Станісла́в Іва́нович (2 серпня 1928, м. Дніпропетровськ, УРСР, СРСР) — радянський і український актор театру і кіно. Народний артист Української РСР (1970). Лауреат Мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми (в галузі театрального мистецтва). Постійний радіоведучий передачі «Вечірня колисанка» на Українському радіо в ролі казкаря Дідуся Стаса.

Станкевич Станіслав Іванович
Народився	2 серпня 1928(1928-08-02) (97 років) Дніпропетровськ, СРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище (1948)
Заклад	Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Роки діяльності	з 1948 — донині
Провідні ролі	«Дідусь Стас» на українському радіо
IMDb	nm0822359
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станкевич.

Життєпис

Народився 2 серпня 1928 року у місті Дніпропетровську.

У 1948 році закінчив Дніпропетровське театральне училище.

Працював у Дніпропетровському музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка.

З 1964 р. до 2022 р. — актор Київського українського драматичного театру ім. І. Франка.

З цього ж часу — незмінно працював радіоведучим Українського радіо. Відомий мільйонам дітей України, як казкар дідусь Стас.

Робота в театрі

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

• 1989 — «Візит старої дами» за п'єсою Фрідріха Дюрренматта; реж. Сергій Данченко — Бургомістр
• 1996 — «Приборкання норовливої» за однойменною комедією Вільяма Шекспіра; реж. Сергій Данченко — Вінченцо
• 2014 — «Моя професія — синьйор з вищого світу» Джуліо Скарначчі та Ренцо Тарабузі; реж. Анатолій Хостікоєв — дідусь
• 2015 — «Великі комбінатори» за мотивами роману «Дванадцять стільців» Іллі Ільфа та Євгена Петрова; реж. Дмитро Чирипюк — Тихон

Фільмографія

Зовнішні зображення
	Він є провідним актором театру
	У ролі Адольфа Гітлера в кіноепопеї «Блокада»
	Роль у кінофільмі «Розпад»
	Роль у кінофільмі «Мой генерал»
	В ролі "Діда Стаса" на українському радіо

• 1958 — Кочубей — головком Іван Сорокін
• 1970 — Родина Коцюбинських — полковник Муравйов
• 1971 — Відвага — Гітлер
• 1972 — Нічний мотоцикліст — Помилуйко, майор міліції
• 1974 — У Баку дмуть вітри
• 1976 — Місце спринтера вакантне
• 1977 — Блокада — Гітлер
• 1979 — Забудьте слово «смерть» — Захар Поліщук
• 1981 — Корпус генерала Шубникова — Гітлер
• 1982 — Якщо ворог не здається... — епізод
• 1983 — Климко — епізод
• 1986 — Мама, рідна, любима...
• 1986 — Все перемагає любов — полковник Сєров
• 1988 — Помилуй та вибач
• 1990 — Розпад — батько Журавльова
• 1992 — Для домашнього огнища

Нагороди та визнання

• 1970 — Народний артист УРСР^[1]
• 1982 — Орден «Знак Пошани»^[1]
• 2005, 25 березня — Орден «За заслуги» III ст. за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, високу професійну майстерність та багаторічну сумлінну працю^[2]
• 2010, 27 січня — Орден «За заслуги» II ст. за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, високий професіоналізм та з нагоди 90-ї річниці заснування Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка^[3]
• 2013, 30 листопада — Орден «За заслуги» I ст. за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю^[4]
• 2013 Почесна відзнака Міністерства культури України^[1]
• 2020 Годинник Голови Верховної Ради України^[1]
• Лауреат Мистецької премії «Київ» ім. Амвросія Бучми^[1]