Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Станіслав Костка Замойський

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Станіслав Костка Замойський
Remove ads

Станіслав Костка Францішек Салези Регінальд Замойський гербу Єліта (13 січня 1775, Варшава, 2 квітня 1856, Відень)[4] — граф, президент Тимчасового Центрального військового уряду королівства обох Галичин у 1809 році, сенатор. — воєвода Варшавського князівства (1810), президент Сенату Царства Польського з 29 січня 1822 по 20 липня 1831, член Генеральної ради Урядової комісії релігійних віросповідань і народної просвіти 1830[5], 12-й ординат у Замості, до 1850 р. член Державної ради Російської імперії, дійсний таємний радник[6], мальтійський кавалер[7].

Коротка інформація Станіслав Костка Замойський, Народився ...

Він був сином Анджея Гієроніма Замойського (1716—1792) — великого канцлера коронного та принцеси Констанції Чарторийської, дочки Станіслава Костки Чорторийського — великого чашника литовського. Був противником Листопадового повстання. У 1830 році він поїхав до Петербурга. Згодом оселився у Відні. Завдяки його зусиллям у 1823 році отримав права міста Ядув.

У 1812 році як віце-президент Королівського господарсько-сільськогосподарського товариства вступив до Генеральної конфедерації Королівства Польського[8].

Під час Листопадового повстання був відсутній на засіданнях Сенату, тому виключений зі списку сенаторів листопадовим повстанським сеймом 20 липня 1831 року[9].

Імперський граф по батьку, затверджений у Конгресовому королівстві в 1820 році[10], а в 1844 році — в Росії[4].

16 червня 1812 року нагороджений орденом Білого Орла. У 1812 році став кавалером ордена Святого Станіслава[11]. У 1810 році він отримав неаполітанську велику стрічку Ордена Обох Сицилій[12], у 1825 році став кавалером російського ордена Святого Апостола Андрія Первозванного[6] та ордена св. Олександра Невського; нагороджений мальтійським орденом св. Іоанна Єрусалимського[13].

У 1811 році він став почесним членом Варшавського товариства друзів науки[14].

Одружений із княжною Зофією, уродженою Чорторийською, донькою Ізабели Чорторийської, з якою мав 10 дітей (7 синів і 3 доньки), у тому числі Анджей і Владислав.

Remove ads

Бібліографія

, Konrad Ajewski, "Stanisława Kostki Zamoyskiego życie i działalność 1775–1856"

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads