Старченко Віталій Іванович

Старченко Віталій Іванович (нар. 13 квітня 1947 року, Дніпропетровськ) — український поет і мистецтвознавець, член національних спілок художників і письменників України, лауреат премії Павла Тичини. Викладач Дніпровського національного університету.^[1]

Віталій Старченко
Народився	13 квітня 1947(1947-04-13) (78 років) Дніпропетровськ,  УРСР,  СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	поет, мистецтвознавець
Alma mater	Київський державний художній інститут
Членство	Національна спілка художників України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Літературна премія імені Павла Тичини (2003)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старченко.

Біографія

Народився 19 квітня 1947 року у місті Дніпропетровськ. У 1975 році завершив навчання у Київському державному художньому інституті. У 1990 році став членом Національної спілки письменників України, а з 1996 року — член Національної спілки художників України.

Твори

• «Коріння тиші» (Київ, 1988)
• «Кроки до обрію» (Дніпропетровськ, 1990)
• «Млин Ерота» (Дніпропетровськ, 1992)
• «Віртуоз гравюри» (Дніпропетровськ, 1992)
• «Пан–Україна: реалія самоствердження» (Київ, 1996)
• «Ненаситець» (Дніпропетровськ, 1997)
• «Жанровість петриківки» (Дніпропетровськ, 2000)
• «Рай-поле: Фольклор і сучасна народна творчість Придніпров'я» (Дніпропетровськ, 2001)
• «Глина для Бога» (Дніпропетровськ, 2002)
• «Із циклу «Сонетарій майстрів» (Дніпропетровськ, 2004)
• «Хроматичний квадрат» (Дніпропетровськ, 2005)
• «Народне і наївне станкове малярство Надпоріжжя» (Дніпропетровськ, 2007)^[1]
• «Білобережжя» (Дніпропетровськ, 2010)