Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Літературна премія імені Павла Тичини

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Літературна премія імені Павла Тичини — щорічна премія Національної спілки письменників України, що присуджується з 1973 року за найкращу книгу поезії

Вік учасників: необмежений

Нагорода переможцю: Лауреатство + 1000 грн. (200$)

Висунення — до 1 грудня. Присудження — до 15 січня.

Історія

Літературна премія імені П.Тичини «Чуття єдиної родини» започаткована Держкомвидавом УРСР та Спілкою письменників України 3 квітня 1973 року[1].

З 1974 року і до 1992 року присуджувалась «за твори, пройняті ідеєю інтернаціоналізму, дружби народів СРСР».

З 1993 — літературна премія імені Павла Тичини. Присуджується за високохудожні поетичні твори, гостре відчуття проблем сучасності тощо.

Лауреати


1974
  • Степанюк Борислав Павлович — за поему «Діалог Сеспеля з Україною», твори з книги «Уклін тобі, Киргизіє» та «Синьоокий мій липень», а також за популяризацію творів братніх літератур у перекладах.
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
  • Гончарук Захар Власович — за збірки поезій «Злагода» і «Домінанта».
1998
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2008
2009
2010
2012
2013
2014
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
  • Світлана Дідух-Романенко — за поетичну збірку «Маяк і маятник», м. Бориспіль.[6]
  • Олег Гончаренко — за поетичну збірку «Серце у вогні», м. Мелітополь[6]
  • В'ячеслав Романовський — за книжку «Аромат припізнілого цвіту», м. Харків.[6]
2023
Remove ads

Примітки

Джерела і посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads