Стенлі Ватерлоо

Стенлі Ватерлоо (англ. Stanley Waterloo; нар. 21 травня 1846(18460521), Сент-Клер — пом. 11 жовтня 1913, Чикаго) — американський журналіст, власник і редактор газети, автор наукової та художньої літератури.

Стенлі Ватерлоо
Народився	21 травня 1846(1846-05-21)[1][2]  Сент-Клер, Мічиган, США
Помер	11 жовтня 1913(1913-10-11)[1][2] (67 років)  Чикаго, Іллінойс, США
Поховання	Маунт Гоуп[d][3]
Країна	США
Діяльність	журналіст, письменник, редактор
Галузь	фантастика[4]
Alma mater	Університет Мічигану
Знання мов	англійська[4]
У шлюбі з	Анна Шарлотта Кіттон
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

11 лютого 1874 року був одружений з Анною Шарлоттою Кіттон англ. Anna Charlotte Kitton. Навчався в Університеті Мічигану. Згідно з одним джерелом інформації пишеться, що він закінчив його в 1869 році^[5], згідно з іншим — він не закінчив університет^[6]. Одного разу, Ватерлоо домовився про зустріч у Вест-Пойнті, але не зміг прийти, оскільки отримав травму. За однією з версій його вдарив кінь під час тренування. Зростаючи в сільській місцевості, Стенлі полюбляв відпочивати на природі. Разом із цим описував природу у своїй творчості, за що досяг великої слави. Крім цього був лісником штату Іллінойс^[7].

До 1870 року Ватерлоо перебував у Чикаго, куди він пішов вивчати право, але кинув навчання й натомість почав свою журналістську кар'єру. У 1871 році, після великої чиказької пожежі, він переїхав до Сент-Луїсу, штат Міссурі, і придбав частку власності в Evening Journal. Впродовж десяти років працював у газетах Missouri Republican, St. Louis Chronicle і St. Louis Globe-Democrat. Коли Ватерлоо був редактором газети Chronicle, з'явилася редакційна стаття з критикою про місцевого суддю. Суддя пригрозив Ватерлоо, і були побоювання, що погроза буде з фізичним насильством. Проте Ватерлоо це не спинило. Крім цього, з'ясувалося, що статтю було написано про іншого суддю^[8]. Потім він переїхав до Сент-Пола, де видавав газету під назвою The Day. Потім він повернувся до Чикаго і працював редактором у Chicago Tribune. Це тривало зо півтора десятка років, і протягом цього часу він двічі був президентом Чиказького пресклубу^[6]. Після цього займався лише літературою. 1913 року помер від пневмонії

Його перший роман, Чоловік і жінка, за пів року було розпродано з тиражем понад 100 000 примірників^[7]. Його роботи добре були відомі в Англії, і він був одним із перших американських авторів, творчість якого там добре продавалися^[9]. За його найвідомішим романом, Історія Еба: Повість про час печерної людини, було видано повість Джека Лондона, «До Адама», яка була настільки схожа на роман Ватерлоо, що Стенлі звинуватив Джека у плагіаті^[10]. Джек Лондон це заперечив, пояснюючи, що його розповідь мала характер коментаря до роботи Ватерлоо.

Творчість

• Як це виглядає (How It Looks) (1888)
• Чоловік і жінка (A Man and a Woman) (1892)
• Дивна ситуація (An Odd Situation) (1893)
• Справжні гроші: Розкриття справи «Монети» (Honest Money: «Coin's» Fallacies Exposed) (1895) з Вільямом Хоуп Гарві
• Відомі американські чоловіки й жінки (Famous American Men and Women) (1896) з Джоном Веслі Хенсоном мол.
• Історія Еба: Повість про час печерної людини (The Story of Ab: A Tale of the Time of the Cave Man) (1897)
• Армагеддон: Історія кохання, війни та винаходів (Armageddon: A Tale of Love, war, and Invention) (1898)
• Довге завивання вовка (The Wolf's Long Howl) (1899)
• Запуск людини (The Launching of a Man) (1899)
• Шукачі (The Seekers) (1900)
• Це мої скарби (These Are My Jewels) (1902)
• Історія дивної кар'єри: Автобіографія каторжника (The Story of a Strange Career: Being the Autobiography of a Convict) (1902)
• Син віків: Реінкарнації та пригоди Скара (A Son of the Ages: The Reincarnations and Adventures of Scar, the Link) (1914)