Стерлігов Ілля Іванович

Ілля Іванович Стерлігов (1870 — не раніше 1920) — голова Тамбовської губернської земської управи (1904—1909), чернігівський губернатор (1913—1915).

Стерлігов Ілля Іванович
Народився	29 липня (10 серпня) 1870 (155 років)
Посада	Люблінський губернаторd
Автограф
Нагороди

Біографія

З потомствених дворян Рязанської губернії. Землевласник Усманського повіту Тамбовської губернії (придбані 70 десятин, у дружини — 124 десятини).

Закінчив Михайлівський Воронезький кадетський корпус (1888)^[1] та 2-е військове Костянтинівське училище (1890)^[2], звідки випущений був підпоручиком у 7-й гренадерський Самогітський полк. Отримав звання поручника 15 квітня 1894.

14 березня 1895 вийшов у запас армійської піхоти по Усманскому повіту.

З 1898 обирався членом Усманської повітової земської управи і гласним Тамбовського губернського земського зборів^[3].

2 листопада 1901 обраний головою Усманської повітової земської управи, а в 1904 — головою губернської земської управи, будучи представником правих землевласників^[4].

19 січня 1909 призначений харківським віце-губернатором.

14 січня 1913 призначений виправляє посаду чернігівського губернатора, а 6 грудня того ж року затверджений на посаді.

У 1915 призначений люблінським губернатором, на якій посаді залишався до Лютневої революції. Переведений у справжні статські радники 30 липня 1915.

У Громадянську війну в Росії — у Збройних силах Півдня Росії, у 1920 евакуювався з Одеси до Салонік на кораблі «Ріо-Пардо».

На травень 1920 — в Югославії. Подальша доля невідома.

Був одружений із Марією Федорівною Сніжковою.

Нагороди

• Орден Святої Анни 3 ст. (1903)
• Орден Святого Станіслава 2 ст. (1907)
• Орден Святого Володимира 4 ст. (1908)
• відзнака за праці із землеустрою.

Іноземні:

• бухарський Орден Золотої зірки 2 ст.