Стеткевичі

Стеткевичі (Статкевичі)


Родоначальник:	Стецько Петрович
Гілки роду:	Стецкевичі-Завірські, Стецкевичі-Липські, Стеткевичі-Сачкевичі
Місце походження:	Велике Князівство Литовське

Петро — боярин, володів землями Оршанської волості
- Стецько — придворний княжича Литовського, «тримав» війтівства могилівський та слуцьке. Від його імені виникло прізвище роду
  - Ждан — дідич Черкасова, Любавичів, мав 3 синів
    - Хома (Томаш) — боярин
    - Евменій — боярин
    - Андрій — ротмістр, придворний короля Казимира Ягеллончика
      - Іван (1470—1554) — комісар для «заспокоєння» у Брацлавщині разом з Хрептовичем, Талвошем; дружина — княжна Четвертинська (чи Марія Сачкевича Стеткевича)
        Богдан-Миколай Стеткевич-Завірський (1510—1586), маршалок надвірний за короля Сигізмунда I Старого, староста стародубський, каштелян новогрудський
      - Петро (1520)
  - NN (Сачко) — володів маєтком Сачкевичі на Липах поблизу Несвіжу
    - Микита
      - Ждан
      - Матвій
      - Леон
      - Стецко (1485—†1528)
        Федко
        
        Леон
        
        Іван Стеткевич-Сачкевич
        
        Ганна — чоловік Костянтин Григорович Заливако
        
        Сопотько — писар та намісник саражський
      - Милослава
      - Тиша (Тишко)
      - Іван (Івашко)
      - Юрій — дружина Ганна
        Михайло
      - Марія — вдова Івашки Черкаса, вдруге одружилась з троюрідним братом Іваном Андрійовичем Стеткевичем (1470—†1554)
    - Богдан Сачкевич-Липницький
    - Федір

Гілка Стеткевичі-Завірські

Богдан-Миколай (1510—1586) отримав у 1521 році Завірці^[be] в Оршанському повіті^[2], звідси представники роду використовували прізвище Стеткевичі-Завірські^[1]; дружина княжна Євдокія Григорівна Друцька-Горська — ктиторша Мінського Петро-Павлівського монастиря

Марина (1553) — дружина князя Івана Борисовича Лукомського^[3]
Вільгельм (1550—1616) — підкоморій брацлавський у 1613 році, дружина —княжна Анна Богданівна Огінська
- Христофор — підкоморій брацлавський; по смерті брата Богдана — опікун його дітей. Продав 1637 року Завірці Мірському. Перша дружина і мати двох синів — княжна Крощинська, друга — княжна Соколінська
  - Вільгельм — хорунжий мінський, дружина Софія Білозорова
    - Христофор
    - Христина
  - Юрій (Єжи) — підкоморій брацлавський, комендант барського замку
  - Іван — хорунжий, дружина з Тишкевичів
  - Олександр
- Богдан Стеткевич (пом. бл. 1651) — підкоморій мстиславський у 1630—44 роках, каштелян новогрудський, меценат та фундатор двох православних монастирів, маєтність — Мокрани. Перша дружина і мати трьох дітей — княжна Олена Богданівна Соломирецька, друга дружина — Анна (чи Катерина) Петрівна Фрацкевич, вдова Горайського
  - Олена (пом. 1664) — дружина гетьмана Івана Виговського
  - Михайло — монах Печерської лаври
    - Катерина
  - NN — дружина Івана Суходольського
  - Христина — дружина князя Миколи Друцького-Любецького
- Іван (пом. 1634) — хорунжий оршанський, прожив 33 роки, дружина Катерина Симонівна Санґушко
  - Северин — канцлер віленський
  - Іван — каштелян новогрудський у 1652 році, дружина Сюзанна Тишкевич
  - Христофор — підкоморій оршанський, ротмістр, дружина Іванна Красінська
    - Ігнацій
    - Миколай
    - Йосип
    - Тадеуш (бл.1745—1790) — генерал-лейтенант, дружина Тереза Йосипівна Сологуб^[4]
      - Мар'яна
    - Мар'яна
    - Людовіка
    - Тереза
  - NN — дружина Богдана Щемета
- Олена (пом. 1635) — дружина писаря Яна Казимира Паца

Гілка Стеткевичі-Липницькі

Богдан Сачкевич-Липницький

Кміта
Евхим (Овхим)
- Петро Липницький — новогрудський боярин,згаданий 1546 року у скарзі Тивинської за захват маєтку Липи. Пізніше він обміняє його воєводі Радзивіллу на маєток над р. Ушою
- Гаврило Липницький
- Олена
- Тарас Сабенський
- Есипатор Осицький
- Василь Браницький
- Опанас Браницький
Станіслав
Лев
- Денис
- Олефір
- Богуфал
- Василь
- Матвій
- Іван

Гілка Стеткевичі-Сачкевичі

Іван Стеткевич-Сачкевич — 1562 року обміняв маєток Сачкевичі на Липах князю Миколаю Радзивіллу (Чорному) на маєтки Воложиці та Юр’євщизна у Куковичах Новогрудського повіту

Ян (Іван)
Валентій (1558) — власник землі Соколе Лядо у Воложиці
- Северин — 1612 року отримав землю Василь Борок від радинка Слуцького князівства Войтеха Черського, віддав 1630 року успадковані землі Воложиці брату
  - Криштоф
    - Василь
      - Йосип
      - Антоній
    - Павло
      - Станіслав
      - Симон
    - Хар'ян
      - Людовік
      - Матвій
      - Алозій
  - Теодор — зем'янин Слуцького князівства, мешкав в маєтку Василь Борок
  - Ян — опікун дітей брата Павла
  - Павло (пом. 1663)
    - Григорій
    - Давид
    - Даніель (Даниїл)
      - Якуб
  - Миколай — власник маєтку Василь Борок, Новий Мозолов та частини Мозоловкі
    - Стефан — 1678 року отримав у спадок частину маєтку Василь Борок
      - Григорій
        Ян
        Теодор (Федір) — разом із сином Стефаном легитимований 1816 року в Мінській губернії
        Стефан
        
        Якоб
        
        Дем'ян
        
        Базиль (Василь) — не признаний в шляхетстві 1816 року в Мінській губернії
        Дем'ян
        
        Григорій
      - Самуїл
        Михайло
        Теодор — признаний 1816 року в Мінській губернії
        
        Петро — признаний 1816 року в Мінській губернії
        Даніель
        
        Леон
        
        Симон
    - Ян
    - Базиль
    - Дем'ян
      - Ян
      - Олександр
    - Юзоф (Йозеф)
  - Серафина
- Криштоф — разом із дружиною та сином Дементріаном був замучений під час Московсько-польської війни
  - Ярослав?
  - Ян (Іван)
    - Михайло
      - Якуб
      - Самуель
  - Єгорій (Юрій)
    - Петро — королівський зем'янин, дружина Зофія Михневич
    - Іван
    - Михайло
    - Вікентій (Василь)
    - Павло
    - Дементіан
    - Юзеф
  - Павло
  - Габрієль (Гавриїл) — дружина Катерина Галинська
    - Іоахим (Юхим)
  - Дементріан (Дементій)
  - Петро
    - Юрій
- Юрій
- Ян
- Адам
Яцек — власник землі Грибовщина у Воложиці

Стеткевичі дворяни Волинської губернії

Лука Михайлович (пом. 1743) — син Михайла Яновича, легитимований 1741 року

Антон
- Сильвестр
  - Фердинанд
    - Генріх-Владислав
      - Ігнацій-Фердинанд
      - Марія-Амелія
    - Болеслав-Михайло
    - Яков-Олександр
    - Октавіан
  - Петро-Олександр
  - Еразм (1824-25)
  - Карл-Тимофій
Севастян
- Йозеф (Йосип)
  - Лука
  - Якоб (Яків) — разом із синами причислений до шляхти Київської губернії
Ігнацій (Гнат) — дружина Агнешка
- Йозеф (Йосип) — дружина Маріанна
  - Йозеф-Франц
    - Мамерт
      - Ян-Йозеф
        Йозеф (Йосип)
        
        Станіслав
        Владислав
      - Антоній (Антон)
      - Теофіл
  - Ян (Іван)
    - Миколай-Ян
      - Йозеф (Йосип)

Стеткевичі дворяни Київської губернії

Яків Йосипович — онук Севастяна Лукіна із шляхти Волинської губернії

Каетан-Роман
- В'ячеслав
- Володимир
Йозеф-Каласантій
Франц
- Станіслав
- Францишка
- Болеслав
- Володимир
Діонісій

Анна Григорівна Стеткевич з Мосаковських — вдова Теодора (Федора) Яновича Стеткевича з Мінської губернії (легитимовані 1816 року), разом із синами перебралась до Войташівки Радомишльського повіту Київської губернії

Стефан — разом із родиною переїхав у Болячів
Іван — дружина Маріанна Світельська
Григорій — дружина Текля Кирилівна Сичевська

Стеткевичі

Представники

Гілка Стеткевичі-Завірські

Гілка Стеткевичі-Липницькі

Гілка Стеткевичі-Сачкевичі

Стеткевичі дворяни Волинської губернії

Стеткевичі дворяни Київської губернії

Споріднені роди

Примітки

Джерела

Wikiwand - on