Стефано Стураро

Стефано Стураро (італ. Stefano Sturaro, нар. 9 березня 1993, Санремо) — італійський футболіст, півзахисник турецького клубу «Фатіх Карагюмрюк». Грав за національну збірну Італії

Стефано Стураро
Особисті дані
Народження	9 березня 1993(1993-03-09) (32 роки)
	Санремо, Італія
Зріст	181 см
Вага	79 кг
Громадянство	Італія
Позиція	опорний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Фатіх Карагюмрюк»
Юнацькі клуби
2002—2008 2008—2012	«Санремезе» «Дженоа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2013–2015 «Дженоа» 29 (1) 2012–2013 →  «Модена» 8 (0) 2015–2018 «Ювентус» 64 (2) 2018–2019 →  «Спортінг» 0 (0) 2019–2021 «Дженоа» 27 (3) 2021 →  «Верона» 10 (0) 2021–2023 «Дженоа» 43 (0) 2023– «Фатіх Карагюмрюк» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2011 Італія U-18 4 (1) 2011–2012 Італія U-19 6 (0) 2014–2015 Італія U-21 6 (1) 2016 Італія 4 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 27 серпня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 27 серпня 2023.

Клубна кар'єра

Стефано Стураро народився в невеликому курортному місті Санремо на півночі Італії. Там само він почав грати у футбол в академії місцевого клубу «Санремезе». У 2008 році Стураро перейшов в академію «Дженоа». Виступаючи прімаверу генуезького клубу, Стефано завоював свій перший трофей, коли в 2010 році його команда стала володарем Суперкубка Італії серед молодіжних команд, обігравши з рахунком 5:0 однолітків із «Мілана»^[1]. У тому ж сезоні Стураро був залучений до роботи з основною командою, проте так і не вийшов на поле лише раз потрапивши в заявку на матч.

23 липня 2012 року Стураро відправився в річну оренду в «Модену», яка виступала в Серії B^[2]. Виступаючи за «жовто-синіх», Стефано вперше вийшов на поле в офіційному матчі дорослих команд. Це сталося на 72-й хвилині матчу 2 раунду Кубка Італії проти «Зюйдтіроля»^[3]. Всього за сезон Стураро провів 8 матчів в чемпіонаті і два в національному кубку.

30 червня 2013 року термін оренди закінчився і Стураро повернувся до Генуї. І вже в першому турі наступного чемпіонату дебютував у Серії А, вийшовши на заміну в матчі проти «Інтернаціонале» за хвилину до закінчення зустрічі^[4]. У 26-му турі Стураро забив перший гол у клубній кар'єрі, вразивши на 85-й хвилині ворота «Катаньї»^[5][6].

У наступне міжсезоння Стураро був куплений чинним чемпіоном Італії — туринським «Ювентусом»^[7]. За домовленістю між клубами, Стураро залишався в оренді в «Дженоа» ще на наступний сезон^[8]. Проте вже в наступне трансферне вікно туринці повернули Стураро з оренди^[9], а 14 березня він вперше вийшов на поле в футболці «Ювентуса» в матчі Серії А проти «Палермо»^[10]. У тому ж сезоні Стефано дебютував у Лізі Чемпіонів, вийшовши на заміну в першому чвертьфінальному матчі проти «Монако»^[11]. За підсумками сезону Стураро з туринцями став чемпіоном Італії^[12] та володарем Кубка Італії^[13]. 8 серпня 2015 року Стураро допоміг своїй команді перемогти «Лаціо» (2:0) в матчі на Суперкубок Італії, здобувши і третій основний італійський трофей. Протягом наступних трьох сезонів у складі «старої сеньйори» незмінно захищав чемпіонський титул, утім сам Стураро стабільним гравцем «основи» не став.

Влітку 2018 року був відданий в оренду до лісабонського «Спортінга». Перебував у лавах португальської команди протягом півроку, жодного разу за цей час не вийшовши, оскільки заліковував травму. Так й не відновившись від травми, у січні 2019 року став гравцем «Дженоа». Повернувся до лав генузької команди на умовах оренди з «Ювентуса», а вже за два тижні було активовано опцію викупу прав на гравця і він уклав з «Дженоа» повноцінний контракт.

Гравцем основного складу генуезців не став, за два з половиною року взяв участь лише у 30 іграх в усіх турнірах. Першу половину 2021 року провів в оренді у «Вероні», після чого повернувся до «Дженоа». Відіграв за генузців щеп два сезони, після чого влітку 2023 року перебрався до Туреччини, уклавши контракт із клубом «Фатіх Карагюмрюк».

Виступи за збірні

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2014—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Італії^[14]. У її складі був учасником молодіжного Євро-2015, на якому вже в першому матчі проти майбутніх тереможців турніру шведів (1:2) Стураро був вилучений, а потім отримав триматчеву дискваліфікацію і більше на турнірі не зіграв^[15], позаяк італійці не змогли вийти з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.

6 червня 2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії, а згодом поїхав з нею на Євро-2016. На континентальній першості взяв участь у двох матчах групового етапу та програному німцям у серії пенальті чвертьфіналі. Після турніру до лав національної команди не викликався.