Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Стефанішина Ольга Віталіївна
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець (нар. 29 жовтня 1985, Одеса, УРСР) — український юрист та державний службовець. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України (з 5.09.2024)[1]. Віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2020—2024)[2][3].
Remove ads
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі[4]. З 2006 до 2007 року займалася приватною юридичною практикою.
2007—2010 — керівник відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції в Державному департаменті з питань адаптації законодавства. 2010—2015 — заступник директора і директор в Департаменті міжнародного права / Департамент європейської інтеграції у Міністерстві юстиції України[5].
З березня до грудня 2017 року — директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
У грудні 2017 року була призначена на директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
З січня по червень 2020 — радник в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери»[6].
2019 року на парламентських виборах балотувалася за списками партії «Українська стратегія Гройсмана» під № 25[7], до парламенту не пройшла.
4 червня 2020 року ВРУ проголосувала за призначення Стефанішиної віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[8]. Член РНБО з 17 серпня 2020 року[9]. Має 5-й ранг державного службовця. Член ради провладної партії Слуга народу[10].
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України очолювала низку координаційних механізмів в уряді:
- Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України[11]
- Голова Комісії щодо забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків[12]
- Голова робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією[13]
- Голова делегації України для участі у Конференції ООН зі зміни клімату (COP26) у Глазго[14]
- Голова міжвідомчої робочої групи з питань координації інтегрованого управління кордонами[15]
- Співголова робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України[16]
Діалог було започатковано у лютому 2021 року Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем і Виконавчим віцепрезидентом Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом.
- Заступниця голови Комісії для координації виконання Угоди про асоціацію[17]
- Заступниця голови міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейської зелений курс»[18]
- Член РНБО[19]
- Член Національної ради реформ[20]
- Член ради партії «Слуга народу»[10]
3 вересня 2024 року Стефанішина подала заяву про відставку з посади віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[21]. 4 вересня Верховна рада підтримала її звільнення[22].
5 вересня 2024 року Верховна рада 253 голосами призначила Стефанішину міністром юстиції — віцепрем'єром із євроінтеграції[23].
Член комісій
- Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом Словаччини[24]
- Українсько-німецька група рівня з економічного співробітництва[25].
Remove ads
Корупційні справи
«Справа Лукаш»
Під час роботи у міністерстві юстиції за міністра Олени Лукаш Стефанішина стала однією з посадовців, які займалися тендером на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Міністерство юстиції заплатило 2,5 млн грн, одна сторінка аналізу коштувала 1,4-4,5 тис. грн. Через якість та ціни закупівлі, у жовтні 2019 Стефанішиній було висунуто звинувачення у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ)[26][27]. За даними журналістів-розслідувачів, підрядниками були обрані люди, які не мали компетенції для такого досліження, при цьому, українські наукові установи пропонували провести це дослідження безкоштовно[28].
15 червня 2020 Стефанішина заявила, що ця справа «перебуває без руху всі ці роки — бо жоден притомний слідчий або прокурор не наважився давати їй хід»[29][26].
26 вересня 2023 у ВАКС пройшло перше підготовче судове засідання у справі.[30]
Remove ads
Визнання
- 2021 року — № 14 серед «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу Фокус[31].
Особисте життя
Родина
Власність
- Має три квартири в Одесі та одну в Києві, автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску, придбаний у 2012 році. За 2019 рік отримала 800 тис. грн заробітної плати[34].
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (21 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[35]
- Офіцерський хрест Ордену Великого князя Литовського Гедиміна (6 липня 2023, Литва) — за зусилля щодо досягнення членства України в Європейському Союзі та НАТО[36][37].
Примітки
Посилання
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads