Стефан Лазаревич

Стефан Лазаревич (серб. Стефан Лазаревић; 1372/77 — 19 липня 1427) — сербський правитель, васал Османської імперії і Угорського королівства, поєднував західну і візантійську культуру.

Стефан Лазаревич
серб. Стефан Лазаревић
Народився	1374 або 1377[1]  Kruševac Fortressd, Моравська Сербія
Помер	19 липня 1427(1427-07-19)[1]  Crkvined, Сербська деспотовина
Поховання	Манасія
Країна	Сербська деспотовина
Діяльність	суверен
Знання мов	сербська[2]
Посада	деспот Сербіїd
Конфесія	Сербська православна церква
Рід	Лазаревичіd
Батько	Лазар Хребелянович[3]
Мати	Миліца Хребелянович
Брати, сестри	Вук Лазаревичd, Драґана Лазаревичd, Єлена Лазаревич, Мара Лазаревичd, Теодора Лазаревичd і Олівера Лазаревіч
У шлюбі з	Helena Gattilusiod
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

В 1421 Стефан приєднав до своєї держави Зету, а після війни з Венецією опанував частину верхньої Далмації і отримав доступ до моря (1423). Деспотовина охоплювала територію від Адріатичного моря до річок Сава, Дунай і Тімок, а на півдні — до кордону з Македонією. Похований в Ресавському монастирі.