Стеф'юк Марія Юріївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стеф'юк.

Стеф'юк Марія Юріївна (нар. 16 липня 1948, с. Рожнів, Косівський район, Станіславська область) — українська співачка. Народна артистка УРСР (1979). Народна артистка СРСР (1985). Герой України (2008).

Стеф'юк Марія Юріївна
Основна інформація
Дата народження	16 липня 1948(1948-07-16) (77 років)
Місце народження	с. Рожнів, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українка
Професія	оперна співачка, педагог
Освіта	Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1973)
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Нагороди	Орден княгині Ольги І ступеня Орден княгині Ольги ІІ ступеня Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Вчене звання	професор і професор[d]

Біографія

Народилася 16 липня 1948 р. у гуцульському с. Рожнів, Станіславської області. Навчалася в Київській консерваторії (1967—1973 рр.) у класі професора Наталії Захарченко.

З 1972 р. — солістка (лірико-колоратурне сопрано) Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Дебютувала в партії Марфи в опері М. А. Римського-Корсакова «Царева наречена».

З 2000 р. — викладач Київської консерваторії (на кафедрі сольного співу).

Найкращі оперні партії: Антоніда («Життя за царя» М. Глинки), Маргарита Валуа («Гугеноти» Дж. Меєрбера), Лейла («Шукачі перлин» Ж. Бізе). Інші партії — Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Мюзетта «Богема» Дж. Пуччіні), Джільда («Ріголетто» Дж. Верді), Віолетта («Травіата» Дж. Верді), Ерот («Орфей і Еврідіка» К. В. Глюка), Церліна («Дон Жуан» В.А. Моцарта, Манон у однойменній опері Ж. Массне, Марильця («Тарас Бульба» М. Лисенка), нова русалка («На русалчин Великдень» М. Леонтовича), Милуша («Ярослав Мудрий» Г. Майбороди),

У 1981 р. була другою українською співачкою, після Соломії Крушельницької, що виступила на сцені міланського театру «Ла Скала» (Італія). Це була партія Парасі у опері М. Мусоргського «Сорочинський ярмарок». Гастролює у США, Канаді, країнах Західної Європи. Проводить концертну діяльність, записується на радіо та для компакт-дисків, знімається в телефільмах. У репертуарі співачки багато українських народних пісень.

6 жовтня 2009 року виступила у Львівській філармонії разом з капелою бандуристів.

Почути співачку можна на записаних компакт-дисках, платівках. У фільмі-опері «Наталка Полтавка» (1978) теж звучить її голос.

Нагороди

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (3 липня 2008) — за значний особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та з нагоди 140-річчя від дня заснування Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка^[1]
• Орден княгині Ольги I ст. (15 липня 2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, багаторічну творчу діяльність та високу виконавську майстерність^[2]
• Орден княгині Ольги II ст. (7 вересня 2001) — за вагомий особистий внесок у розвиток українського оперного та балетного мистецтва, високий професіоналізм^[3]
• Орден княгині Ольги III ст. (23 липня 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток культури і мистецтва України, високі творчі здобутки^[4]
• Народна артистка СРСР (1985)
• Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1988)
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (21 липня 1998)^[5]

Документальний фільм

• «І знову я лечу до сонця» (2012) — український документальний фільм режисера Павла Фаренюка про співачку Марію Стеф'юк.