Стомма Здислав Францевич

Стомма Здислав Францевич (біл. Здзіслаў Францавіч Стома; 4 (17) серпня 1907(19070817) — 21 липня 1992) — білоруський радянський актор театру та кіно. Народний артист Білоруської РСР (1961). Народний артист СРСР (1968).

Стомма Здислав Францевич
Ім'я при народженні	біл. Здзіслаў Францавіч Стома
Народився	4 (17) серпня 1907(1907-08-17) Мінськ, Російська імперія[1]
Помер	21 липня 1992(1992-07-21) (84 роки) Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Діяльність	актор
Заклад	Державний польський театр БРСРd, Білоруський республіканський театр юного глядачаd і Національний академічний театр імені Янки Купали
Роки діяльності	1929 — 1986
Партія	КПРС
IMDb	nm0831682
Нагороди та премії
Стомма Здислав Францевич у Вікісховищі

Біографія

Народився 4 (17) серпня 1907(19070817) року в Мінську.

Навчався у драматичній студії при Польському театрі БРСР (Мінськ). Після закінчення студії у 1929 році працював у цьому ж театрі.

Згодом працював у Мінському театрі юного глядача, у Польському театрі Української РСР (Київ).

З 1940 року — актор Білоруського театру імені Янки Купали. Зіграв понад 500 ролей.

У 1949 році дебютував у кіно.

Обирався депутатом Верховної Ради Білоруської РСР 7-го скликання.

Помер 21 липня 1992 року. Похований на Східному цвинтарі у Мінську.

Нагороди і почесні звання

• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Орден «Знак Пошани» (25.02.1955)
• Народний артист Білоруської РСР (1961)
• Лауреат Державної премії Білоруської РСР (1966)
• Орден Трудового Червоного Прапора (23.10.1967)
• Народний артист СРСР (1968)
• Орден Жовтневої Революції (23.03.1976)
• Орден Дружби народів (14.08.1987)
• Медалі

Вибрані ролі у театрі

• Биковський («Павлинка» Я. Купали);
• Левон Чмих («Левониха на орбіті» А. Макайонка);
• Глушак Халімон («Люди на болоті» І. Мележа);
• Каравкін («Ворота безсмертя» К. Кропиви);
• Білогубов («Дохідне місце» О. Островського);
• Єпіходов («Вишневий сад» А. Чехова);
• Глап'є («Тисяча франків винагороди» за В. Гюго).

Фільмографія

• 1949 — Костянтин Заслонов — Буравчик, зрадник
• 1955 — Зелені вогні — епізод
• 1956 — Миколка-паровоз — Степанов, інспектор школи
• 1958 — Червоне листя — Снитка, польський батрак
• 1958 — Годинник зупинився опівночі — Никонов
• 1960 — Перші випробування
• 1961 — Водив поїзди машиніст — епізод
• 1962 — Вулиця молодшого сина — Миронов, зрадник
• 1963 — Сорок хвилин до світанку — епізод
• 1967 — Запам'ятаємо цей день — епізод
• 1969 — Я, Франциск Скорина... — епізод
• 1970–1972 — Руїни стріляють… (4-5 серії) — начальник поліції
• 1973 — Хліб пахне порохом — есер
• 1975 — Факт біографії — епізод
• 1976 — Час — московський— епізод
• 1976—1978 — Час вибрав нас — Володя, сусід Стратега
• 1978 — Узбіччя — епізод
• 1979 — Біла тінь
• 1980 — Атланти і каріатиди
• 1983 — Чорний замок Ольшанський — пан Панольчик, продавець тютюнової лавки
• 1984 — Дерева на асфальті — Стрижевський, колишній директор хлібокомбінату
• 1985 — Подвиг Одеси — епізод
• 1986 — Постарайся лишитись живим — дядько