Стрекнєв Дмитро Володимирович

Дмитро́ Володи́мирович Стре́кнєв (1997—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Дмитро Стрекнєв
Солдат
Загальна інформація
Народження	9 липня 1997(1997-07-09) Нижня Дуванка
Смерть	6 квітня 2019(2019-04-06) (21 рік) Золоте
Військова служба
Роки служби	2017—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Бахмутку (з 2017)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1997 року в селі Нижня Дуванка (Сватівський район, Луганська область). Ріс з двома братами й двома сестрами. 2015 року закінчив Нижньодуванську загальноосвітню школу; по тому — Рубіжанський професійний ліцей за фахом електрозварника.

28 січня 2017 року вступив на військову службу за контрактом. Солдат, гранатометник 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти, 1-й механізований батальйон 54-ї бригади. На війні травмував ногу; пів року лікувався у госпіталях у Києві й Харкові, був на реабілітації вдома. Повернувся на передову.

6 квітня 2019-го перед опівніччю загинув у бою від кульового поранення поблизу хутора Вільний (входить до складу міста Золоте (Попаснянський район)). Тоді з 23:30 до опівночі терористи вели обстріл з мінометів калібром 82 мм, АГС та ВКК. Українські вояки вогнем у відповідь примусили ворога припинити обстріл, але двоє солдатів зазнали смертельних кульових поранень — Дмитро Стрекнєв та Іван Лисиця.

9 квітня 2019 року похований у Нижній Дуванці^[1].

Без Дмитра лишилися мама Наталія Віталіївна, вітчим, два брати й сестра.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2]