Золоте

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Золоте.

Золоте́ — місто в Україні, у Гірській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.

Золоте
Герб Золотого Прапор Золотого
Основні дані
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Сіверськодонецький район
Тер. громада	Гірська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44120010020096222
Засноване	1878 (147 років)
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼ 13 744 (станом на 01.01.2018)[1]
Площа	27,1919[2] км²
Густота населення	505 осіб/км²
Поштові індекси	93294
Телефонний код	+380-6455
Координати	48°41′ пн. ш. 38°31′ сх. д.H G O
Водойма	р. Балка Комишуваха
Назва мешканців	золо́тенець, золо́тенка, золо́тенці
Відстань
Найближча залізнична станція	Мар'ївка, Комишуваха
До станції	4 км
До обл./респ. центру
- автошляхами	10 км
Міська влада
Рада	Золотівська міська рада
Адреса	93294, Луганська обл., Сіверськодонецький район, м. Золоте, квартал Сонячний, 8-А
Золоте у Вікісховищі Карта Золоте Золоте

На території міста є три шахти, що входять в об'єднання «Первомайськвугілля»: найстарша «Золоте», «Карбоніт», «Первомайська». Існує центральна збагачувальна фабрика.

Географія

Місто Золоте розташоване на березі річки Балка Комишуваха. Через місто пролягають декілька залізничних гілок, на яких розташовані станціі Мар'ївка, Комишуваха, зупинний пункт Гірницький та автошлях територіального значення Т 1316.

Населені пункти-сателіти

До складу міста входять декілька селищ, які називають за номерами поштових скриньок:^[3]

• Золоте-1 (квартал «Сонячний», «Карбоніт»)
• Золоте-2 («Завод»)
• Золоте-3 («Стахановець»)^[4][5]
• Золоте-4 («Родіна», раніше — Партизанське)^[6].
• Золоте-5 («Михайлівка»).
• Хутір Вільний.

Історія

Засноване на початку XX століття. Поклади вугілля були виявлені у 1840 році. Почало бурхливо розвиватися з 1860-х років з відкриттям вуглевидобувної шахти в Слов'яносербському повіті Катеринославської губернії.

У 1896 році в Золотому споруджений Свято-Миколаївський храм.

У XIX столітті шахта «Золоте» була у власності французів і бельгійців.

Згодом відкрили ще 2 шахти: «Карбоніт» і «Первомайська», збудована центральна збагачувальна фабрика.

Пожвавлення життя міста наступило у 1960-1970-ті роки з активізацією в цьому районі стахановського руху.

З 1990-х років місто повільно вмирає.

Російсько-українська війна

Докладніше: Золоте у російсько-українській війні, Бої під Попасною (2014—2021) та Війна на сході України

7 жовтня 2014 року місто було виключено зі складу Первомайської міської ради і приєднано до Попаснянського району Луганської області^[7].

12 травня 2015 року СБУ повідомила про затримання в Маріуполі міського голови м. Золоте, який у травні 2014 року організував у місті проведення псевдореферендуму й активно підтримував угруповання терористів^[8].

На 2017 рік більша частина міста (за винятком селища Мар'ївка^[9]) перебувала, як і раніше, під контролем ЗСУ.

Російське повномасштабне вторгнення

21 червня 2022 року ЗСУ через загрозу оточення відійшли із Золотого^[10].

Докладніше: Бої за Попасну та Російський наступ на схід України (2022)

Населення

Національний склад за даними Всеукраїнського перепису населення такий: українці — 68,6 % населення міста, росіяни — 23,9 %, білоруси — 1,2 %. Населення 17 816 мешканців (2001).

1939	1959	1968	1970	2001	2014	2015	2016	2019
13079	27592	27700[11]	26000[12]	17816	14261[13]	14138	13957	13549

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[14]:

Національність	Відсоток
українці	68,58 %
росіяни	23,87 %
білоруси	1,2 %
татари	0,6 %
молдовани	0,14 %
поляки	0,12 %
інші/не вказали	5,49 %

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[15]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Російська	8 969	50,34 %
Українська	7 827	43,93 %
Білоруська	63	0,35 %
Румунська	5	0,03 %
Ромська	2	0,01 %
Інші/Не вказали	950	5,34 %
Разом	17 816	100 %

Відомі особистості

• Єремєєва Галина Олександрівна — заслужений працівник освіти України (2019)^[16] — Золотівська загальноосвітня школа І—III ступенів № 5.

Уродженець міста:

• Мазур Микола Вікторович (нар. 1982) — український правник.

Загинули в боях за місто

• Барщик Іван Васильович (1974—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув 23 березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну.