Стрілецький Петро Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрілецький.

Петро Федорович Стрілецький (нар. 5 жовтня 1918(19181005) — 22 грудня 1973) — радянський військовик льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). У роки німецько-радянської війни командир ланки 3-ї Червонопрапорної ескадрильї 1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту.

Петро Федорович Стрілецький
Народження	5 жовтня 1918(1918-10-05) село Криничне, Летичівський повіт, Подільська губернія,  УНР
Смерть	22 грудня 1973(1973-12-22) (55 років) Калінінград
Поховання	Перловський цвинтарd
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	Морська авіація
Роки служби	1936–1957
Партія	КПРС
Звання	Підполковник авіації
Формування	3-тя Червонопрапорна ескадрилья, 1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку, 8-ї авіаційна дивізія ВПС Балтійського флоту
Командування	командир ланки
Війни / битви	Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За оборону Ленінграда»

Біографія

Народився у селі Криничне Летичівського повіту, Подільської губернії, УНР (нині входить до складу міста Деражня, Хмельницької області, Україна) у селянській родині. Українець. Навчався у Вінницькому будівельному технікумі.

В 1936 році призваний до РСЧФ. У 1939 році закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище і отримав направлення на Балтійський флот. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. З серпня 1941 року, виконував його обов'язки командира ескадрильї. За час бойових дій гвардії капітан Стрілецький здійснив 90 бойових вильотів, потопив 4 ворожих транспорти загальною водотоннажністю у 17 000 тонн, поставив 30 мін на фарватерах противника. Під час блокади Ленінграду бомбардував залізнодорожні вузли: Гатчина, Волосово, Луга, Тосно, Мга. Завдавав бомбових ударів по Гельсінкі, військово-морських базах у Таллінні та Котці. Попри сильний зенітний вогонь та прожектори противника провів за одну ніч 5 вильотів на бомбардування важливого дорожнього вузла і опорного німецького пункту Ропша.

Під час свого останнього бойового вильоту, 27 лютого 1944 року, був сильно поранений, проте зміг довести літак на свій аеродром, врятувавши екіпаж свого бомбардувальника, і лише потім знепритомнів.

Після війни закінчив Військово-морську академію та продовжував службу у Військово-Морському Флоті СРСР.

З 1957 року підполковник П. Ф. Стрілецький вийшов у запас. Жив у місті Калінінград (нині місто Корольов) Московської області. Працював інженером на заводі.

Помер 22 грудня 1973 року. Похований на Перловському кладовищі у Москві.

Нагороди

31 травня 1944 року Петру Федоровичу Стрілецькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

• орденом Леніна;
• 3-ма орденами Червоного Прапора;
• орденом Червоної Зірки;
• медалями.

Пам'ять

У Вінниці на приміщенні будівельного технікуму, в якому навчався П. Ф. Стрілецький, встановлено меморіальну дошку. На Перловському кладовищі (ділянка № 1) — надгробний пам'ятник.

Посилання

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
• Нагородні листи П. Ф. Стрілецького на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Стрілецький Петро Федорович (рос.). // Сайт «Герои страны».