Студентська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Студентська вулиця.

Студе́нтська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Лук'янівка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Пилипівської вулиці. На деяких сучасних мапах продовжена до Глибочицької вулиці.

Студентська вулиця Київ
Місцевість	Лук'янівка
Район	Шевченківський
Колишні назви
Дика
Загальні відомості
Протяжність	180 м
Координати початку	50°27′28.8″ пн. ш. 30°29′14.7″ сх. д.
Координати кінця	50°27′32.4″ пн. ш. 30°29′22.5″ сх. д.
поштові індекси	04050
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська»
Автобуси	А 119 (по Глибочицькій вулиці)
Трамваї	Т 14, 18 (по Глибочицькій вулиці)
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18, 19, 19Д, 33 (по вулиці Січових Стрільців)
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11631
У проєкті OpenStreetMap	r2152200
Мапа
Студентська вулиця у Вікісховищі

Прилучається Пилипівський провулок.

Історія

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття (існують відомості щодо плану її прокладання за 1838 рік), мала назву Дика, від прізвища власника садиби в цій місцевості Диковського (Дикого, Дикова). Його ім'ям на початку XX століття звався також Диковський узвіз (тепер Смородинський узвіз), де була розташована інша садиба цього домовласника. Сучасна назва — з 1938 року^[1] (повторна постанова про перейменування — у 1944 році^[2]).

У 1912-1917 роках тут розміщувався один з перших стаціонарних стадіонів Російської імперії - Спортивне поле.

Забудова

На вулиці збереглося кілька старовинних будинків, зведених на початку XX століття.

Будинок № 3 належав технікові шляхів сполучень В. І. Русакову. Автором проекту, ймовірно, був інженер І. Мацнєв (Мацнув), який працював у Службі рухомого складу тяги і майстерень Управління Південно-Західної залізниці. Двоповерховий будинок зведений у 1911 році у стилі модерн; є цікавим зразком споруди для власника із середньозабезпечених верств населення.

Будинки № 5 та № 5-А складають садибу початку XX століття. Забудова садиби, яка спершу належала домовласнику П. Ясногурському, велася з 1900 року, коли був зведений головний будинок — двоповерховий, дерев'яний, обкладений цеглою. У 1907 році новим власником садиби став селянин С. Поскрипка, який розширив межі ділянки, перебудував головний будинок та звів у глибині подвір'я флігель. Головний будинок (№ 5) зведений у цегляному стилі з елементами неоренесансу, флігель (№ 5-А) — у модернізованих формах історизму.

Будинок № 7 зведений у 1914 році у стилі модерн, будинок № 11 зведений у 1911 році як прибутковий, будинок № 6 зведений у 1903 році.

Меморіальні дошки

• буд. № 9 — меморіальна дошка на честь Д. Д. Чауса (1931–1998), заслуженого працівника МВС, керівника Управління охорони при УВС міста Києва, який працював у цій будівлі.
• буд. № 12/14 — меморіальна дошка на честь Д. Ф. Мороза (1905–1992), Героя Соціалістичної Праці, який мешкав у цьому будинку у 1968–1992 роках.

Установи

• Вища рада юстиції (буд. № 12-А). Будинок був введений в експлуатацію в жовтні 2013 року.
• Управління Державної служби охорони в м. Києві (буд. № 9)

Зображення

• 
  Будинок № 3
• 
  Будинок № 5
• 
  Будинок № 6
• 
  Будинок № 7
• 
  Будинок № 9
• 
  Будинок № 11
• 
  Поблизу перехрестя з Пилипівським провулком

• 
  Меморіальна дошка на честь Дмитра Чауса
• 
  Меморіальна дошка на честь Дмитра Мороза