Сулейман II

Сулейма́н II (осман. سليمان ثانى, трансліт. Süleymân-ı sânî, тур. İkinci Süleyman; 15 квітня 1642—22 червня 1691) — двадцятий султан Османської імперії (1687—1691), син Ібрагіма I, старший брат Ахмеда II і молодший брат Мехмеда IV.

Сулейман II осман. سليمان ثانى, трансліт. Süleymân-ı sânî
Сулейман II
Прапор 20-й Османський султан (падишах)
1687—1691
Попередник:	Мехмед IV
Спадкоємець:	Ахмед II
Народження:	15 квітня 1642(1642-04-15) Константинополь, Османська імперія
Смерть:	22 червня 1691(1691-06-22) (49 років) Едірне
Країна:	Османська імперія[1]
Релігія:	іслам, сунізм
Рід:	Османи[2]
Батько:	Ібрагім I
Мати:	Саліха Ділашуб Султан
Шлюб:	Hatice Kadınd, Behzad Kadınd, İvaz Kadınd, Süğlün Kadınd, Şehsuvar Kadınd і Zeyneb Kadınd
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Сулейман II народився 15 квітня 1642 року у Константинополі. Старший його брат Мехмед мав більші права на трон, тому 46 років Сулейман провів в ізоляції у палаці Топкапі в Стамбулі^[3] (так званій «Клітці»). Отримав владу після заколоту яничарів, у результаті якого було повалено Мехмеда IV. За нового правителя Порти продовжувалася війна зі Священною лігою. 1688 року австрійці взяли Белград, а згодом захопили Боснію. Проте 1689 року наступ австрійських військ було зупинено. Через рік турки повернули собі Белград. Сулейману II вдалося значно зміцнити армію Османської імперії шляхом проведення воєнної реформи^[3].

Сам султан був дуже релігійною людиною; багато часу проводив у молитві. Державні справи перебрали на себе великі візири, найвідоміший з них — Фазіл Мустафа Кепрюлю. Сулейман II помер 1691 року від водянки.