Сульфони

Сульфо́ни (англ. sulfones) — хімічні сполуки зі структурою RS(=O)₂R (R ≠ H); містять електроно-акцепторну сульфонільну групу(інші мови) >SO₂. Використовуються у виробництві полімерів, лікарських субстанцій та отруйних речовин.

Структура сульфону.

Синтез

Шляхом окислення тіоетерів та сульфоксидів

Сульфони зазвичай отримують шляхом окислення(інші мови) тіоетерів. Сульфоксиди є проміжними продуктами на цьому шляху^[1]. Наприклад, диметилсульфід окислюється до диметилсульфоксиду, а потім до диметилсульфону(інші мови)^[2].

Хімічні властивості

Відновлюються до сульфідів, ароматичні похідні перетворюються під дією PCl₅ в сульфохлориди, при стоплюванні з лугами — в сульфонати^[3].

Застосування

Сульфолан(інші мови) використовується для вилучення цінних ароматичних сполук з нафти^[4].

Полімери

Деякі полімери, що містять сульфонові групи, є корисними пластмасами. Вони демонструють високу міцність і стійкість до окислення, корозії, високих температур і повзучості під напругою. Наприклад, деякі з них є цінними як заміна міді в побутових системах гарячого водопостачання^[5]. Попередниками таких полімерів є сульфони бісфенол S(інші мови) та P4,4'-дихлордифенілсульфон(інші мови)^[6].

Фармакологія

Дапсон, антибіотик, що використовується для лікування прокази^[7].

Прикладами сульфонів у фармакології є дапсон, препарат, який раніше використовувався як антибіотик для лікування прокази, герпетиформного дерматиту(інші мови), туберкульозу або пневмоцистної пневмонії (ПЦП). Кілька його похідних, такі як промін(інші мови), також вивчалися або фактично застосовувалися в медицині, але загалом сульфони мають набагато менше значення у фармакології, ніж, наприклад, сульфоніламіди^[8][9].

Отруйні речовини

Дивінілсульфон має іпритоподібну дію^[3].

Див. також

• Сульфурорганічні сполуки
• Сульфонанілід(інші мови)
• Сульфоксиди
• Сульфокислоти (замісник –OH)