Суоярві

Суоярві (карел. і фін. Suojärvi, в перекладі — «болотне озеро» ) — місто в Російській Федерації, в Республіці Карелії, адміністративний центр Суоярвського району.

Місто|A в країну= |Зображення= Суоярві карел. Suojärvi Прапор Герб Координати 62°05′ пн. ш. 32°22′ сх. д.H G O Країна РосіяРосія Регіон Республіка Карелія Муніципальний район Суоярвський район Міське поселення Суоярвське міське поселення Глава міського поселення Петров Роман Віталійович [1] Дата заснування XVI століття Місто з 1940 рік | 1940 року Площа 9 км² Висота центру 155  м Населення 9076 осіб (2016) Національний склад росіяни, карели, фіни Конфесійний склад православ'я Катойконім суоярвци Міста-побратими Тосно  Телефонний код 81457 Поштовий індекс 186870, 186872 Код ЗКАТУ 86250501000 GeoNames 486186 OSM ↑1020371 ·R (Суоярвський район) Офіційний сайт Суоярвського міське поселення Суоярві Суоярві (Росія)  Суоярві у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суоярві (значення).

Географія

Розташоване в південній частині Республіки Карелії, за 136 км від Петрозаводська на південному березі озера Суоярві.

Історія

Узбережжя озера Суоярві почало заселятися з XIV ст. В архівних документах 1500 року згадується про поселення Кайпаа з 20 дворами на південному березі озера Суоярві — там, де зараз знаходяться міські квартали.

У XVI — XVII ст. поселення входило до складу Водської пятіни Новгородської землі як Шуерєцкій погост.

У 1617 році територія поселення була включена до складу Шведського королівства.

У 1721 році, в результаті Північної війни, територію поселення було включено до складу Виборзькій провінції Санкт-Петербурзької губернії.

У 1812 році територію було включено до складу Суоярвської волості князівства Фінляндського Російської імперії. У 1917 році князівство Фінляндське стало незалежною державою.

Фінляндія

У 1917—1940 роках — поселення в складі Фінляндії.

Радянсько-фінська війна (1939-1940)

Бої в грудні 1939 року в районі Суоярві.

Громада Суоярві на карті території, що відійшла на користь СРСР.

30 листопада 1939 року почалася війна, оборону в районі між озерами Суоярві і Варпаярві вела 12-та стрілецька дивізія (12. divisioona).

У грудні 1939 року наступаючі з'єднання 8-ї армії Червоної армії просунулися вперед на 86 км, оволоділи Суоярві, Лоймолой та Піткяранту. В ході грудневих боїв 1939 радянське командування ухвалило рішення, що для постачання свого угруповання радянських військ недостатньою існуючих ґрунтових автомобільних доріг: Петрозаводськ — Вешкеліца — Чалка і Спаська губа — Вохтозеро — Чалка і необхідне будівництво залізниці для подальшого наступу Червоної армії.

У Суоярві евакуацію мирного населення не було проведено і жителі волості залишилися на місцях. 2 лютого 1940 року, згідно з директивою Ставки Верховного Головнокомандування СРСР «Про заходи по боротьбі зі шпигунством», почалося виселення фінського населення із зайнятих територій в тил Карелії в спеціальні табори

У період з січня по квітень 1940 року радянські залізничні війська проклали залізницю з Петрозаводська до Суоярві. Протяжність дороги становила 132 кілометри. Її будівництво закінчилося після укладення мирного договору 1940 року. Перший поїзд пройшов по новій лінії 15 березня 1940 року^[2][3]. 20 березня 1940 року в Суоярві було виведено штаб 56 стрілецького корпусу. 23 листопада того ж року він був перетворений в штаб 7-ї армії.

У 1940 році після завершення Фінської війни згідно мирного договору більшість Виборзької губернії була передана СРСР. З 1940-го року Суоярві — в складі Карельської Автономної РСР.