Супермісяць

Супермі́сяць — це астрономічне явище, яке відбувається при збігу повного місяця або молодика з перигеєм — моментом найбільшого зближення Місяця і Землі. Це відбувається внаслідок еліптичності орбіти, якою Місяць обертається навколо Землі. Завдяки цьому явищу із Землі можна бачити більший розмір місячного диска, ніж завжди.

Супермісяць 19 березня 2011 року (справа) порівняно із середнім розміром Місяця 20 грудня 2010 року (зліва), спостережуваний із Землі.

Подібні ефекти також можуть бути оптичними явищами.

Явище, протилежне до супермісяця, називають мікромісяць (англ. micro moon)^[1], хоча, на відміну від першого, цей термін застосовується не так широко.

Попередній супермісяць відбувся 28 вересня 2015 року і збігався з повним затемненням Місяця^[2]. Одразу три астрономічні явища — місячне затемнення, супермісяць та «блакитний Місяць» — відбулися 30 грудня 1982 року над східною півкулею Землі та 31 березня 1866 року над західною, та знову очікуються 27 липня 2018 року^[3].

Визначення

Відстань між Землею та Місяцем змінюється від 357 000 до 406 000 км через еліптичну орбіту, якою супутник обертається навколо Землі (відстані дані між центрами небесних тіл)^[4][5].

При проходженні повним Місяцем перигею (супермісяць) супутник Землі виглядає на 14 % більшим у діаметрі. Оскільки освітленість поверхні Місяця залишається незмінною, а Місяць стає ближчим, він виглядає на 30 % яскравішим, ніж при проходженні найвіддаленішої точки — апогею^[6] (мікромісяць).

Тоді як освітленість Місяця у помірних широтах зазвичай становить лише 0,05—0,1 люкс, супермісяць безпосередньо над головою в тропіках матиме до 0,36 люкс^[7].