Суразький-Малюшицький Василь

Васи́ль Андрі́йович Су́разький-Малюши́цький (сер. 1550-х рр., містечко Сураж, нині село Тернопільської області — помер між 1604—1608) — український полемічний письменник 16 століття, освітній діяч та дипломат. Учитель монаха Івана Вишенського та конфідент князя Костянтина Острозького. Редактор етапних видань українського православного середовища в Речі Посполитій «Псалтир з возслідуванням» (Острог, 1598), «Маргарит» (Острог, 1595).

Василь Суразький
Василь Суразький-Малюшицький
Ім'я при народженні	Василь Андрій Малюшицький
Народився	16 століття  Сураж, Велике князівство Литовське
Помер	1608(1608)
Діяльність	письменник
Знання мов	руська

Біографія

Працював (1575—1581) у резиденції князя Костянтина Острозького (м. Острог, нині Рівненської області), де з Г. Смотрицьким редагував Острозьку Біблію (1581), переклав її українською мовою.

Від 1583 — староста Суража, сприяв розбудові Острозької академії, до якої належали суразькі маєтності. Виконував дипломатичні доручення князя в м. Ґданськ (Польща) та Московщині.

Очолив острозьку друкарню і забезпечив її тривалу роботу. Був управителем маєтностей Острозького шпиталю.

Раніше вважалося, що Василь був священиком^[1]

Літературна діяльність

На думку митрополита Іларіона (Огієнка), саме за редакцією Василя Суразького видано книг 25 найменувань християнського спрямування.

1588 написав так звану «Книжицю у 6-ти розділах». Підготував до друку «Псалтир з возслідуванням» (Острог, 1598), «Маргарит» (Острог, 1595).

Автор полемічних книжок:

• «Правило Істинного живота християнського» (1598),
• «Книжиця о єдиній православній істинній вірі» (1588) та ін.;
• передмов до видань «Псалтир з розслідуванням»,
• «Маргарит»,
• «Розмова панежника з православним».

Див. також

• Малюшицькі