Суханов Дмитро Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суханов.

Дмитро́ Вале́рійович Сух́анов (нар. 30 червня 1978, Донецьк^{[2][неавторитетне джерело]}) — український кінопродюсер, підприємець і культурний менеджер. Засновник і керівник виробничої компанії Toy Cinema^[2]. Один із провідних продюсерів сучасного українського кіно, учасник міжнародних професійних спільнот і ініціатор реформ у сфері кіноосвіти^[3]. Член Української кіноакадемії^[4].

Дмитро Суханов
Дата народження	30 червня 1978
Місце народження	Донецьк
Національність	українець
Громадянство	Україна
Професія	кінопродюсер
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія»[1]
Роки активності	1995 — наш час
IMDb	ID 5950455

Біографія

2017 року закінчив Києво-Могилянську бізнес-школу (MBA) у КМА^{[2][неавторитетне джерело]}.

Кар’єру в медіа- та кіноіндустрії розпочав у 1995 році у сфері постпродакшену^[5]. У 2003 році заснував компанію, яка з часом отримала назву Toy Pictures, що спеціалізувалася на рекламних та сервісних проєктах. У 2013 році створив підрозділ Toy Cinema, орієнтований виключно на кіновиробництво. З 2019 року цей напрямок став окремою компанією, де Дмитро став одноосібним власником.^{[5][2][неавторитетне джерело]}

Продюсерська діяльність

Серед найвідоміших продюсерських робіт Суханова:

• «Мої думки тихі» (2019, реж. Антоніо Лукіч) — дебютний повнометражний фільм Антоніо Лукіча, який мав світову прем’єру на міжнародному фестивалі у Карлових Варах, здобув численні нагороди в Україні та за кордоном.^[5][4]
• «Медовий місяць» (2024, реж. Жанна Озірна) — дебютний повнометражний фільм, що мав світову прем’єру на міжнародному фестивалі у Венеції, отримав численні нагороди в Україні та за кордоном. Виробництво фільму відбулося у 2023 році в Києві лише за кошти іноземного гранту від La Biennale Institute.^[6]

Був виконавчим продюсером та співпродюсером:

• «Спадок брехні» (2020) — шпигунський трилер зі Скоттом Едкінсоном у головній ролі. Фільм проданий у десятки країн світу, зокрема випущений на платформах LionsgateHome та Netflix.^[5]
• «Покоління ’91» (2019) — документальний фільм про покоління, народжене після здобуття Україною незалежності.
• «Наша дитина» (2024, реж. Самуель Флюкіґер) — міжнародна копродукція зі Швейцарією; короткометражна стрічка увійшла до короткого списку премії «Оскар» 2025 року від Швейцарії.

Міжнародна діяльність

• Учасник продюсерських програм EAVE (2020) та ACE Producers Network (2023).^[4]

Громадська діяльність

У грудні 2020 року Дмитро Суханов був обраний головою Асоціації кіноіндустрії України.^[5]

Виступає за розвиток професійної кіноосвіти, сприяє вдосконаленню підготовки українських фахівців у сфері кіно. У співпраці з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та за підтримки Українського культурного фонду (УКФ) ініціював масштабне дослідження стану української кіноосвіти.^[3]

Ініціатор премії YO! Directors Awards (YO!DA) — щорічної відзнаки для молодих режисерів, спрямованої на підтримку нових імен в українському кінематографі.^[3][7]