Сущук Микола Володимирович

Мико́ла Володи́мирович Сущу́к — старший солдат Збройних сил України.

Сущук Микола Володимирович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	16 травня 1990(1990-05-16)  Вершниця, Новороманівська сільська рада, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	12 лютого 2015(2015-02-12) (24 роки)  Логвинове, Артемівський район, Донецька область, Україна
Поховання	Звягель
Псевдо	«Вершниця»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис

Закінчив Новоград-Волинську ЗОШ № 9. Відслужив строкову службу в 30-й бригаді, залишився за контрактом. На фронті з весни 2014-го, навідник, 30-та окрема механізована бригада.

12 лютого 2015-го зник безвісти в часі бою біля Логвинового на трасі Дебальцеве — Артемівськ, підрозділ мав завдання допомогти вийти воякам із оточення; танк підірвався на міні. 12 лютого 2015-го частини ЗСУ займають штурмом частину Логвинового та розблоковують трасу Бахмут — Дебальцеве, в селі залишилися осередки опору, які придушуються; частини батальйону «Донбас» проводять зачистку селища і прилеглої ділянки траси. Танкісти у 20-хвилинному бою під Логвиновим ліквідували щонайменш 8 російських Т-72 5-ї танкової бригади, з українського боку втрати в техніці становили 2 танки батальйону «Донбас», у 30-ї бригади — 2 танки та БМП. БМП, у якій пересувався Володимир Панчук, потрапила в засідку терористів, вояки зайняли оборону та довго стримували противника, запобігши потраплянню в кільце та нападу на військову колону. Попри перевагу противника в живій силі, група змогла ліквідувати в бою понад 20 терористів.

Був прикопаний біля танка, у якому згорів, Микола і ще один вояк. У тому бою полягли вояки батальйону «Донбас» Андрій Камінський, Роман Мельничук, Володимир Самойленко, Володимир Панчук, Анатолій Поліщук, старший лейтенант 79-ї бригади Ігор Марквас, поранень зазнав Михайло Левківський.

Упізнаний серед загиблих за експертизою ДНК. Без Миколи залишилися батьки, двоє маленьких дітей. 23 червня 2015-го похований в місті Новоград-Волинський, на Алеї Слави міського кладовища.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Джерела

• Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Сущук Микола Володимирович [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Герої не вмирають