Сімутенков Ігор Віталійович

Ігор Віталійович Сімутенков (рос. Игорь Витальевич Симутенков, нар. 3 квітня 1973, Москва) — колишній радянський та російський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Зеніт». Майстер спорту СРСР.

Ігор Сімутенков
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Віталійович Сімутенков
Народження	3 квітня 1973(1973-04-03) (52 роки)
	Москва, СРСР
Зріст	174 см
Вага	61 кг
Громадянство	Росія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1981–1984 1984–1989	СДЮШОР «Зміна» СК ЕШВСМ
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1994 / «Динамо» (Москва) 104 (44) 1994–1998 «Реджяна» 97 (20) 1998–1999 «Болонья» 14 (3) 1999–2002 «Тенерифе» 54 (4) 2002–2004 «Канзас-Сіті Візердз» 49 (12) 2005 «Рубін» 1 (0) 2006 «Динамо» (Воронеж) 17 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1994–1998 Росія 20 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2007 «Торпедо-РГ» 2007–2009 Росія U-16 2010– «Зеніт» (помічник)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами «Динамо» (Москва), а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра

Народився 3 квітня 1973 року в місті Москва. Почав грати 1981 року в московській СДЮШОР «Зміна» (перший тренер — В. І. Лопандін). Потім грав у ЕШВСМ (1985—1989). У московському «Динамо» з 1990 року. За дублюючий склад провів 17 ігор і забив 1 гол.

В основному складі «Динамо» дебютував 25 вересня 1990 року в домашньому матчі чемпіонату проти «Паміру» (Душанбе) — 2:1. За московське «Динамо» провів 132 офіційні матчі (104 у чемпіонатах СРСР і Росії, 14 у Кубку СРСР і Росії і 14 в єврокубках) та був одним з головних бомбардирів команди, забивши 68 голів (44, 7 та 5 відповідно).

1994 року відправився в Італію, де виступав за «Реджяна», з якою двічі вилітав до Серії В, а також «Болонью».

1999 року перейшов в іспанське «Тенерифе», якому сезоні 2000/01 допоміг вийти до Ла Ліги.

2002 року перейшов в американський клуб «Канзас-Сіті Візардс», ставши першим росіянином в МЛС. 2004 року у фіналі Відкритого кубка США Ігор забив золотий гол у додатковий час у ворота «Чикаго Файр», принісши своїй команді трофей.

На початку 2005 року повернувся на батьківщину, підписавши контракт з «Рубіном», проте пробитись до основної команди не зумів, і виступав здебільшого в матчі дублерів.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Динамо» (Воронеж), що виступав у третьому за рівнем дивізіоні Росії.

Виступи за збірну

17 серпня 1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії в товариському матчі проти збірної Австрії, в якому відразу відзначився голом.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, де зіграв у двох матчах.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 20 матчів, забивши 9 голів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, в січні 2007 року, очоливши тренерський штаб клубу «Торпедо-РГ», що виступало в зоні «Захід» Другого дивізіону.

З 10 серпня 2007 року — головний тренер юнацької збірної Росії, складеної з футболістів 1993 року народження.

1 січня 2010 року став тренером «Зеніту» (Санкт-Петербург), де став допомагати Лучано Спаллетті^[1].

Статистика

Клубна

Сезон	Клуб	Ліга	Ігор/Голів
1990	«Динамо» (Москва)	Вища ліга	01/0
1991	«Динамо» (Москва)	Вища ліга	18/3
1992	«Динамо» (Москва)	Вища ліга	24/4
1993	«Динамо» (Москва)	Вища ліга	33/16
1994	«Динамо» (Москва)	Вища ліга	28/21
1994–95	«Реджяна»	Серія A	15/4
1995–96	«Реджяна»	Серія B	33/8
1996–97	«Реджяна»	Серія A	30/6
1997–98	«Реджяна»	Серія B	19/2
1998–99	«Болонья»	Серія A	14/3
1999-00	«Тенерифе»	Сегунда Дивізіон	17/1
2000–01	«Тенерифе»	Сегунда Дивізіон	28/3
2001–02	«Тенерифе»	Ла Ліга	09/0
2002	«Канзас-Сіті Візардс»	МЛС	19/4
2003	«Канзас-Сіті Візардс»	МЛС	21/7
2004	«Канзас-Сіті Візардс»	МЛС	09/1
2005	«Рубін»	Прем'єр-ліга	01/0
2006	«Динамо» (Воронеж)	Другий дивізіон	17/4

Досягнення

Командні

• Володар Кубка Росії: 1994/95
• Срібний призер чемпіонату Росії: 1994
• Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1992, 1993

Особисті

• Футболіст року в Росії: 1994 (за результатами опитування тижневика «Футбол»).
• Футболіст року в Росії: 1994 (за результатами опитування газети «Спорт-Експрес»).
• Найкращий бомбардир чемпіонату Росії: 1994 (21 гол у 28 матчах).
• В списках «33 найкращих футболістів країни» 3 рази: в 1992, 1993 — № 2, в 1994 — № 1.

Справа Сімутенкова

2001 року Ігор Сімутенков, який в цей час виступав за іспанський «Тенерифе», зажадав від Королівської федерації футболу Іспанії припинити дискримінацію його трудових прав, так як в іспанському футболі на той момент існував «ліміт на легіонерів» — громадян країн, що не входять в Євросоюз. Через цей Ігор з'являвся на полі не дуже часто. Сімутенков вирішив, що це суперечить Угоді про партнерство та співробітництво між Російською Федерацією та Європейським союзом, згідно з якою російські громадяни не можуть бути піддані будь-якій трудовій дискримінації на території ЄС. Федерація відхилила цей запит, і Сімутенков вирішив звернутися до суду^[2]. Знадобилося кілька інстанцій та років, щоб 2005 року Європейський суд визнав, що Сімутенков має рацію, і російські футболісти не можуть вважатися «легіонерами»^[3]. Таким чином, «справа Сімутенкова» може вважатися продовженням справи Босмана, особливо з урахуванням того, що подібні двосторонні договори підписані Євросоюзом з безліччю країн, в тому числі і з Україною^[4].