Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сінеш
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сі́неш (порт. Sines; МФА: [ˈsi.nɨʃ][1], Сініш) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сетубальської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1362 року. Поділяється на 2 парафії. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — 203,30 км², населення муніципалітету — 14238 ос. (2011); густота населення — 70,03 осіб/км² . Патрон — Спаситель. Святковий день муніципалітету — 24 листопада. Поштовий індекс — 7520. Код місцевої адміністративної одиниці — 1513. Складова статистичного регіону Алентежу.
Remove ads
Географія
Сінеш розташований на заході Португалії, на південному заході округу Сетубал.
Сінеш межує на півночі та сході з муніципалітетом Сантіагу-ду-Касен, на сході — з муніципалітетом Одеміра. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Атлантичне узбережжя муніципалітету належить до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя (порт. Parque Natural do Sudoeste Alentejano e Costa Vicentina).
Remove ads
Історія

Відомо, що за часів Римської імперії місто називалося Сінус. Є підтвердження перебування у регіоні вестготів та вандали. На початку 13 століття місто було остаточно завойоване у маврів і передане Ордену Сантьяго, що базувався у місті Сантіягу-ду-Касен.
1362 року португальський король Педру I надав Сінешу форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
За найпоширенішою версією (інша — Відігейра), саме у Сінеші у 1469 році народився відомий португальський дослідник і мореплавець Васко да Гама, який відкрив морський шлях до Індії довкола Африки. Це стало одним з найважливіших відкриттів у всій історії людства, адже саме з Індії постачалися прянощі, шовкові тканини, ювелірні вироби і слонова кістка. В нагороду за ці відкриття король Мануел І передав Сінеш Васко да Гама в спадковий феод.
Сучасна історія Сінеша пов'язана з будівництвом морського комерційного порту, що дало імпульс його швидкому розвитку починаючи з 1971 року. Статус міста з 12 липня 1997 року.
Remove ads
Населення
Парафії
Економіка, побут, транспорт
Економіка муніципалітету представлена нафтопереробним заводом, сільським господарством, торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом (пляжі громади Порту-Кову).
Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця Сінеша (порт. Castelo de Sines) і фортеця збудована на острові Персика (порт. Forte do Pessegueiro). Острів розташований біля Порту-Кову і відноситься до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя.
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, з містом Сантьяґу-ду-Касень — автомобільною дорогою IP-8, має залізничну станцію.
Remove ads
Галерея
- Мальовничі пасовища в Порту-Кову
- Типовий для регіону одноповерховий будинок
- Острів Персика (порт. острів do Pessegueiro)
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads