Сірсаліс (місячний кратер)

Кра́тер Сірса́ліс (лат. Sirsalis) — великий молодий метеоритний кратер в області південно-західного узбережжя Океану Бур на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь італійського астронома і селенографа Джироламо Сірсаліса^[en] (1584—1654) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось в ератосфенівському періоді^[1]..

Характеристики кратера

Сірсаліс
Світлина зонда Lunar orbiter - IV
Координати	12°29′ пд. ш. 60°31′ зх. д.
Діаметр	44,2 км
Глибина	4,730 км
Довгота ранкового термінатора	299°
Епонім	Gerolamo Sersale
Сірсаліс

Опис кратера

Околиці кратера Сірсаліс. Фрагмент мапи видимого боку Місяця^[2].

Найближчими сусідами кратера є кратер Грімальді на північному заході; кратер Дамуазо^[en] на півночі; кратер Ханстен^[en] на сході; кратер Фонтана^[en] на південному сході; кратер Де Віко^[en] на півдні і кратер Крюгер на заході південному заході. На захід і схід від кратера Сірсаліс розташовані Борозни Сірсаліса; на північному сході знаходиться Океан Бур^[3]. Селенографічні координати центру кратера 12.49° пд. ш. 60.51° зх. д. / -12.49; -60.51, діаметр 44,2 км^[4] (англ.), глибина 4730 м^[5].

Кратер Сірсаліс розташований в області широкого хребта що тягнеться з півдня на північ; має еліптичну форму витягнуту у напрямі північ північний захід — південь південний схід і практично не зазнав руйнувань. Західна частина кратера частково перекриває сателітний кратер Сірсаліс A (див. нижче). Вал з чітко окресленою гострою крайкою є дещо згладжений у західній частині. Внутрішній схил валу гладкий, з високим альбедо. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1050 м^[1], об'єм кратера становить приблизно 1300 км³^[1]. Дно чаші є рівним у північно-західній частині, решта поверхні чаші має хребти концентричні відносно валу. У центрі чаші розташовується масив піків. За морфологічними ознаками кратер належить до типу TRI (за назвою типового представника цього класу — кратера Тріснеккер).

Сателітні кратери

Фрагмент мапи LAC-74.

Сірсаліс	Координати	Діаметр, км
A	12.67° пд. ш. 61.4° зх. д. / -12.67; -61.4 (Сірсаліс A)	48,5
B	11.11° пд. ш. 63.77° зх. д. / -11.11; -63.77 (Сірсаліс B)	14,9
C	10.35° пд. ш. 64° зх. д. / -10.35; -64 (Сірсаліс C)	22,4
D	9.98° пд. ш. 58.7° зх. д. / -9.98; -58.7 (Сірсаліс D)	34,9
E	8.16° пд. ш. 56.7° зх. д. / -8.16; -56.7 (Сірсаліс E)	70,3
F	13.56° пд. ш. 60.15° зх. д. / -13.56; -60.15 (Сірсаліс F)	13,2
G	13.85° пд. ш. 61.71° зх. д. / -13.85; -61.71 (Сірсаліс G)	24,2
H	14.02° пд. ш. 62.5° зх. д. / -14.02; -62.5 (Сірсаліс H)	25,5
J	13.42° пд. ш. 59.69° зх. д. / -13.42; -59.69 (Сірсаліс J)	11,9
K	10.39° пд. ш. 57.47° зх. д. / -10.39; -57.47 (Сірсаліс K)	7,0
T	9.28° пд. ш. 53.59° зх. д. / -9.28; -53.59 (Сірсаліс T)	15,0
Z	10.37° пд. ш. 62.04° зх. д. / -10.37; -62.04 (Сірсаліс Z)	90,3

• Утворення сателітного кратера Сірсаліс A відбулось у нектарському періоді^[1].
• Утворення сателітних кратерів Сірсаліс E і Z відбулось у донектарському періодуі^[1].
• Сателітні кратери Сірсаліс A, K і J включені до списку кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO)^[6].

Див. також

• Список кратерів на Місяці
• Місячний кратер
• Морфологічний каталог кратерів Місяця
• Планетна номенклатура
• Селенографія
• Селенологія
• Пізнє важке бомбардування