Сія Колісі

Сіямтанда Колісі (коса Siyamthanda Kolisi; нар. 16 червня 1991(1991червня16), Порт-Елізабет, ПАР) — південноафриканський професійний регбіст, капітан національної збірної Південної Африки, а також «Селл Сі Шаркс». Бере участь з командою «Шаркс» на чемпіонаті Кубок Каррі^[2][3][4]. Зазвичай грає на позиції фланкера та вільного форварда^[5][6]. У 2018 році Колісі отримав призначення капітаном «Спрінгбокс», ставши першим темношкірим на цій посаді^[7][8] і зрештою привів південноафриканську команду з регбі до перемоги у фінальному матчі проти збірної Англії на Чемпіонату світу з регбі 2019 року^[9]. У грудні 2019 року журнал «Нью Афрікан» включив Колісі до списку 100 найвпливовіших африканців. У квітні 2023 року південноафриканський уряд нагородив Колісі національним орденом Іхаманга за його внесок у регбі^[10][11].

Сія Колісі
Особові дані
Дата народження	16 червня 1991(1991-06-16) (34 роки)
	Порт-Елізабет, Eastern Caped, Східна Капська провінція, ПАР[1]

Ранні роки

Колісі виріс у містечку Звіде, Ібхая у Порт-Елізабет. Мати Колісі, Пхакама, народила його у 16 років, а його батько, Фезакеле, був учнем випускного класу. Мати померла, коли Сії було 15 років, потім вихованням займалася бабуся Нолуламіле^[12]. 12-річний хлопець вразив скаутів на юнацькому турнірі у Моссел-Бей, і йому запропонували стипендію у Грей Джуніор у Порт-Елізабет. Згодом він отримав стипендію з регбі у середній школі Грея, у якій також навчалися південноафриканські гравці у крикет Грем Поллок й член збірної Англії з регбі Майк Кетт. Колісі був постійним членом першої XV команди з регбі. Він грав за команду «Істерн Провінс Кінгс» у 2007—2009 роках, виступаючи на змаганнях у командах до 16 та 18 років. Потім приєднався до «Вест Провінс»^[13][14]. Він також представляв молодіжну національну збірну Південної Африки з регбі два роки поспіль^[15].

Клубна кар'єра

Свій перший матч на професійному рівні провів під час Кубка Водаком у 2011 році у матчі проти «Голден Лайонс». Того ж року він з'явився на Кубку Каррі. У 13 матчах йому вдалося занести 4 спроби, зокрема вирішальний гол у матчі проти «Блу Буллз»^[2][6].

У 2012 році Колісі перейшов до команди «Стормерс». З командою він зіграв 16 матчів протягом сезону, з результатом в одну спробу. Через травму пальця руки у другій половині року Сія з'явився лише в одному матчі^[16].

Попри жорстку конкуренцію серед вільних форвардів Колісі вдалося повернутися у команду. Він 13 разів з'являвся на полі, записавши 2 спроби, які принесли йому перше міжнародне визнання. Участь у збірній на Чемпіонат з регбі 2013 року дала можливість виступити на Кубку Каррі лише у 3 останніх матчах, не змігши запобігти домашній поразці від «Шаркс» з рахунком 33–19 у фінальній грі^[6].

20 лютого 2017 року Колісі обрали новим капітаном «Стормерс»^[17]. 28 травня 2018 року його переобрали знову. Він став першим темношкірим капітаном команди за її 126-річну історію^[18]. Браян Габана, колишній гравець збірної, високо оцінив призначення: «Це знаменна подія для південноафриканського регбі та момент в історії Південної Африки»^[7].

Колісі входив до ради директорів MyPlayers Rugby, організації гравців усіх професійних регбістів Південної Африки.

Колісі підписав контракт з «Шаркс» у лютому 2021 року після успішної покупки більшості акцій клубу компанією MVM Holidings^[4][19].

Міжнародна кар'єра

Колісі виступав за молодіжну збірну Південної Африки, яка брала участь у юніорських чемпіонатах світу IRB у 2010 та 2011 роках^[20].

Колісі дебютував у національній збірній 15 червня 2013 року у матчі проти Шотландії на стадіоні Мбомбела у Нелспруїті. Він замінив травмованого Арно Боту на 5-й хвилині і його визнали найкращим гравцем матчу, оскільки Південна Африка перемогла з рахунком 30–17^[21]. У міжнародному сезоні 2013 року він ще дев'ять разів виходив на заміну, оскільки міцно закріпився як постійний член національної збірної^[5]. Колісі також зіграв два матчі за ПАР на Чемпіонаті світу з регбі 2015 проти Японії та Самоа^[22].

Колісі став першим темношкірим гравцем, який очолив національну збірну у тестовому матчі проти збірної Англії 9 червня 2018 року^[23]. Він був капітаном південноафриканської збірної на Чемпіонаті світу з регбі 2019 року у Йокогамі, Японія, перемігши Англію з рахунком 32–12 у фіналі та вигравши Кубок Вебба Елліса^[24]. Це була третя перемога Південної Африки на Кубку світу, зрівнявшись з Новою Зеландією. Сія Колісі став першим чорношкірим капітаном команди, яка виграла чемпіонат світу^[9][25].

Мурал Колісі на Солт-Рівер

Особисте життя

Колісі одружився з Рейчел Сміт у 2016 році дітей: син Ніколас Сіямтханда (2015 р.н.) і дочка Кезія (2017 р.н.)^[26][7]. У 2014 році Сія взяв під свою опіку своїх одноутробних систер Лієму та Ліфело, які після смерті матері у 2009 році виховувались у дитячих будинках і прийомних сім'ях у Порт-Елізабет. Рейчел, на рік старша Сія, родом з Гремстауна до материнства займалася організацією різноманітних заходів^[27].

Колісі — побожний християнин^[28].

Колісі є затятим фанатом англійського клубу «Ліверпуль»^[29].

У 2022 році alma mater Колісі середня школа Грей з гордістю перейменувала своє перше XV поле для регбі на честь свого найвідомішого учня^[30][31].

Філантропія

У відповідь на пандемію COVID-19 у Південній Африці у 2020 році Колісі з дружиною заснували фонд. Мета якого змінити наративи нерівності у Південній Африці. Основні напрямки діяльності Фонду Колісі стосуються системних проблем, пов'язаних із гендерним насильством, продовольчою безпекою, освітою та спортом, приділяючи особливу увагу містечку Звіде, де виріс Колісі, й іншим районам Південної Африки з обмеженими ресурсами^[32]. Колісі зі своїм другом і гравцем у крикет Фафом дю Плессі пожертвували їжу для програми вуличної кухні у громаді Бонтехойвелі під час пандемії.

Статистика

Тестові матчі

Opponent	P	W	D	L	Tri	Pts	Win %
Аргентина	10	8	0	2	4	20	80
Австралія	8	3	2	3	0	0	50
British and Irish Lions	3	2	0	1	0	0	66.67
Канада	1	1	0	0	0	0	100
Англія	6	3	0	3	0	0	50
Франція	6	6	0	0	1	5	100
Грузія	1	1	0	0	0	0	100
Ірландія	4	2	0	2	0	0	50
Італія	1	1	0	0	0	0	100
Японія	3	2	0	1	0	0	66.67
Намібія	1	1	0	0	1	5	100
Нова Зеландія	10	3	0	7	0	0	30
Самоа	2	2	0	0	0	0	100
Шотландія	3	3	0	0	0	0	100
Уельс	7	5	0	2	1	5	71.43
Total	67	43	2	21	7	35	64.18

P = ігр зіграно, W = переможних ігор, D = нічії, L = програних ігор, Tri = спроб зараховано, Pts = очок зараховано

Тестові спроби (9)

Спроба	Суперник	Місто	Місце проведення	Змагання	Дата	Результат
1	Франція	Дурбан, ПАР	Стадіон Кінгс Парк	Тестовий матч	02017-06-1717 червня 2017	Перемога 37–15
1	Аргентина	Порт-Елізабет, ПАР	Стадіон Нельсон Мандела Бей	Чемпіонат з регбі 2017	02017-08-1919 серпня 2017	Перемога 37–15
2	Аргентина	Сальта, Аргентина	Стадіон Падре Ернесто Мартеарена	Чемпіонат з регбі 2017	02017-08-2626 серпня 2017	Перемога 41–23
1	Аргентина	Мендоса, Аргентина	Стадіон Мальвінас Аргентина	Чемпіонат з регбі 2018	02018-08-2525 серпня 2018	Поразка 19–32
1	Намібія	Префектура Айчі, Японія	Стадіон Тойота	Чемпіонат світу з регбі 2019	02019-09-2828 вересня 2019	Перемога 57–3
1	Уельс	Кейптаун, Південна Африка	Стадіон Кейптаун	2022 Уельський тур ПАР	02022-07-1616 липня 2022	Перемога 30–14
1	Аргентина	Дурбан, ПАР	Стадіон Кінгс Парк	Чемпіонат з регбі 2022	02022-09-2424 вересня 2022	Перемога 38–21
1	Франція	Марсель, Франція	Стадіон Велодром	Міжнародні змагання з регбі наприкінці 2022 року	02022-11-1212 листопада 2022	Поразка 26–30
1	Нова Зеландія	Лондон, Англія	Стадіон Твікенем	Підготовчі матчі Чемпіонату світу з регбі 2023	02023-08-2525 серпня 2023	Перемога 7–35

Статистика Супер регбі

Сезон	Команда	Ігри	Starts	Sub	Mins	Спроби	Очки
2012	Стомерс	16	15	1	1,165	1	5	0	0
2013	Стомерс	13	13	0	956	2	10	0	0
2014	Стомерс	15	9	6	733	1	5	0	0
2015	Стомерс	16	12	4	885	1	5	0	0
2016	Стомерс	16	11	5	801	2	10	1	0
2017	Стомерс	13	13	0	1,009	6	30	0	0
2018	Стомерс	15	14	1	1,042	2	10	0	0
2019	Стомерс	11	10	1	765	4	20	1	0
2020	Стомерс	1	1	0	26	0	0	0	0
Total		116	98	18	7,382	19	95	2	0

Бібліографія

• Jeremy Daniel, Siya Kolisi: Against All Odds, Jonathan Ball Publishers, 2018, ISBN 978-1868428649
• Siya Kolisi, Rise, autobiography, HarperCollins, 2021, ISBN 978-0008431334^[33]