Сальта (місто)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Сальта.

Са́льта (ісп. Salta) — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Сальта. Лежить на сході Андського гірського хребта в долині Лерма на висоті 1187 метрів над рівнем моря. Населення 535 303 мешканці за переписом 2010 року.

Сальта Salta
герб
Сальта з пагорбу Сан-Бернардо Сальта з пагорбу Сан-Бернардо
Основні дані
24°47′21″ пд. ш. 65°24′38″ зх. д.
Країна	Аргентина
Регіон	провінція Сальта
Столиця для	Сальта  (провінція Аргентини)
Поділ	197 районів
Засновано	16 квітня 1582
Населення	535 303 особи (2010)
Агломерація	Велика Сальта, 554 125 осіб (2010)
Висота НРМ	1187  м
Міста-побратими	Маракай, Тариха, Калама
Телефонний код	(+54) 387
Часовий пояс	UTC-3
GeoNames	3838233
OSM	r2722832 ·R
Поштові індекси	4400
Міська влада
Mayor of Saltad	Густаво Саенс
Вебсайт	municipalidad-salta.gov.ar
Мапа
Сальта Сальта (Аргентина)
Сальта Сальта (Сальта)
Сальта у Вікісховищі

Місто Сальта є центром важливого сільськогосподарського регіону: тут вирощують кукурудзу, тютюн, зернові, цукрову тростину, сою, які експортують до Європи та США. Має аеропорт. У місті є два університети: Національний університет Сальти та Католицький Університет Сальти. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та є важливим туристичним центром.

Історія

Сальта у 1880—1910

Місто було засноване 16 квітня 1582 року іспанцем Ернандо де Лерма, який виконував наказ віцекороля Перу Франсіско де Толедо, що прагнув створити сполучення між Лімою та Буенос-Айресом. Сальта входила до складу віцекоролівства Перу до 1776, коли було створене віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата. 1783 року місто здобуло статус столиці інтендантства Сальта-де-Тукуман.

1813 року аргентинські війська під командуванням Мануеля Белграно здобули вирішальну перемогу над монархістами у битві при Сальті, що дозволило звільнити майже всю територію Аргентини.

Після здобуття Аргентиною незалежності у 1816, місто переживало період економічного занепаду впродовж майже усього XIX сторіччя. Але у 1890-х з проведенням до міста залізниці та завдяки притоку іммігрантів з Іспанії, Італії та арабських країн економіка регіону знову пішла вгору. 1895 року населення міста становило 28 436 осіб.

Клімат

Клімат міста помірний і вологий. Середня річна кількість опадів 1000 мм, найбільше дощів у грудні і лютому. Через спорудження великих водосховищ відзначається значне зростання вологості повітря. Абсолютний максимум температури у місті 39,9 °C, абсолютний мінімум −9,4 °C.^[1]

Клімат Сальти (1961—1990)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	35,6	35,1	34,0	33,0	34,2	34,0	37,2	36,5	37,8	38,8	39,9	38,7	39,9
Середній максимум, °C	27,4	26,1	24,8	22,6	21,0	19,1	20,2	22,3	23,5	26,4	27,4	27,8	24,0
Середня температура, °C	21,2	20,1	18,9	16,2	13,3	10,1	10,1	12,3	15,0	18,7	20,3	21,2	16,5
Середній мінімум, °C	16,1	15,6	14,7	11,6	7,7	3,8	2,9	4,5	7,4	11,3	13,9	15,5	10,4
Абсолютний мінімум, °C	8,4	4,8	4,0	−1,5	−3,3	−6,8	−8	−6,6	−4,5	−1,3	1,5	6,5	−8
Середня кількість сонячних годин на місяць	164,3	134,4	105,4	117,0	136,4	120,0	173,6	195,3	162,0	182,9	171,0	164,3	1826,6
Норма опадів, мм	182.0	162.9	118.3	36.6	8.6	2.6	3.5	4.2	6.6	26.1	65.3	138.0	754.7
Днів з опадами	16	15	14	8	4	2	2	2	3	6	10	14	96
Вологість повітря, %	78	82	84	84	81	76	70	63	60	61	67	73	73
Джерело: NOAA,[2] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[3] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days),[4] UNLP (June sun only)[5]

Туризм

Сальта відзначається найбільшою кількістю будівель колоніальної і неоколоніальної архітектури в Аргентині. Найвизначніші архітектурні пам'ятники міста:

• Муніципалітет — найстаріша будівля міста, збудована 1780 року під керівництвом Антоніо де Фігераса. Зараз там два музеї: Історичний музей Півночі на нижньому поверсі і Колоніальний Музей на верхньому.
• Кафедральний собор — національна історична пам'ятка Аргентини. Збудований у другій половині XIX ст. У ньому є могила генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса і музей.
• Монастир святого Франциска — будівля у неокласичному стилі, збудована у XIX ст.

Археологічний Високогірний Музей також є однією з найважливіших туристичних принад Сальти. У ньому експонуються предмети культури інків і мумії Юяйяко. Іншими визначними місцями міста є Музей образотворчих мистецтв і Музей міста, Законодавчі збори і будинок-музей Гуемеса.

З міста Сальта починається шлях туристичного Захмарного Потяга (ісп. Tren a las Nubes), який їде високогір'ям Альтіплано та схилами Анд до містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес.

• 
  Кафедральний собор
• 
  Муніципалітет
• 
  Монастир св. Франциска
• 
  Головна площа
• 
  Головна площа
• 
  Вулиця міста
• 
  Вулиця міста
• 
  Потяг до хмар

Транспорт

Канатна дорога

Сальта має такі шляхи сполучення:

• автомобільні: національні траси № 9, 34, 16, 51
• залізниця Хенераль-Белграно, Потяг до хмар, Залізниця Сальта — Антофагаста
• міжнародний аеропорт

Громадський транспорт міста представлений автобусною мережею. Також діє канатна дорога до вершини пагорбу Сан-Бернардо, яка розташована на висоті 264 м над містом.

Визначні особистості

Пам'ятник М. М. де Гуемесу

У Сальті народилися такі відомі люди:

• Хосе Еварісто де Урібуру — президент Аргентини у 1895—1898 роках
• Аугусто Рауль Кортасар — академік, один з найвідоміших дослідників фольклору Аргентини^[6]
• Мартін Мігель де Гуемес — видатний борець за незалежність Аргентини
• Лукресія Мартель — аргентинська кінорежисерка, номінувалася на Золоту пальмову гілку 2004 року

Міста-побратими

•  Чилі, Калама
•  Іспанія, Сан-Кристобаль-де-ла-Лагуна
•  Венесуела, Маракай
•  Болівія, Санта-Крус-де-ла-Сьєрра

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
• Уряд провінції Сальта(ісп.)
• Музей «Casa de Hernández»(ісп.)
• Плани та мапи міста [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
• Суд Сальти [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
• Туризм(ісп.)
• Художні майстерні Сальти(ісп.)