Табір іде в небо

«Табір іде в небо» (рос. «Табор уходит в небо») — радянський драматичний художній фільм 1975 року, режисера Еміля Лотяну за мотивами ранніх оповідань Максима Горького («Макар Чудра» і «Стара Ізергіль»). Лідер прокату 1976 року в СРСР (64,9 мільйонів глядачів).

Табір іде в небо
рос. Табор уходит в небо
Жанр	драма мелодрама
Режисер	Еміль Лотяну
Сценарист	Еміль Лотяну
У головних ролях	Світлана Тома Григоре Григоріу
Оператор	Сергій Вронський Борис Травкин
Композитор	Еуженіу Дога
Художник	Фелікс Ясюкевич Альберт Рудаченко Михайло Антонян
Кінокомпанія	Мосфільм
Дистриб'ютор	MOKÉPd
Тривалість	96 хв
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1975
IMDb	ID 0073781

Сюжет

В основі сюжету фільму, який починається з намагання групи циган вкрасти табун коней, лежить історія кохання конокрада Лойко Зобара і циганки-віщунки Ради, описана в оповіданні «Макар Чудра» Максима Горького (СРСР).

Дія розгортається в самому початку XX століття, всередині циганського табору на річці Тисі на Закарпатті, на околиці Австро-Угорської імперії.

Легенда про любов двох молодих і гордих циганів — Лойко і Ради, які закохуються один в одного, але вважають, що сімейне життя — це ланцюг, що сковує їх незалежність. Сам Лойко зустрівся з Радою, коли вона знайшла його пораненим і зцілила. Потім конокрад і красуня ще раз зустрілися, коли Лойко зустрів цигана Бучу з табору Ради і сам прийшов у табір, очолюваний старим Нуром.

Місцевий немолодий поміщик — дворянин Антал Сіладі також закохується в Раду, з якою познайомився під час своєї прогулянки по місту, але вона при всьому таборі публічно відкидає його і нещасний закоханий пан проклинає молоду циганку. Конокрад Лойко зухвалий і щасливий в своєму ремеслі, причому він успішно краде білу кобилу, як цього хотіла Рада. Однак він накликає на себе гнів влади, які роблять розгром в його рідному таборі, а горда і красива сестра Лойко Русаліна робить спроби до опору. Батько Лойко в результаті видає жандармам свого сина, який відправив свого друга Талімона незадовго до цього до пана Балінта з метою забрати борг. На жаль, Балінт каже, що Лойко обіцяв сам прибути в маєток, як було раніше домовлено, а його слуга заколює вилами цигана на стайні.

Тим часом місцева влада засуджує Лойко до смерті, проте сам Лойко ухитряється втекти з власної страти, хоча втрачає в живих свого друга Бубуля, який прийшов до нього на допомогу. Конокрад наздоганяє табір Ради, що пішов, і дарує циганці кобилицю. Рада весело проводить час з Лойко на березі річки, а потім проводить з ним ніч, під час якої напуває цигана соком ягід винограду.

В кінці фільму Лойко, незважаючи на похмуре пророцтво старої циганки-травниці, приходить в супроводі старого друга Араламбі в табір Ради і просить знайомого коваля Макара Чудру виступити в якості весільного посередника. Потім він, виконуючи поставлену раніше дівчиною умовою їхнього весілля — стати на коліна (що у циган є приниженням) перед нею при всьому таборі, вбиває Раду і при всіх встає перед її тілом на коліна. Батько Ради — старий солдат Данило, який був присутній при вбивстві дочки, вбиває Лойко ножем.

У ролях

• Світлана Тома — Рада
• Григоре Григоріу — Лойко Зобар
• Олена Садовська — Юлішка, знайома Лойко
• Барасбі Мулаєв — коваль Макар Чудра
• Іон Сандрі Шкуря — Антол Сіладі
• Всеволод Гаврилов — Данило
• Борислав Брондуков — Буча
• Альона Бузильова — дівчинка з табору, що співає «Нане цоха»
• Марія Капніст — Ізергіль
• Михайло Шишков — Нур
• Василь Симчич — пан Балінт
• Ляля Чорна — стара циганка
• Павло Андрейченко — Таленчин
• Неллі Волшанінова — Русаліна
• Стяпонас Космаускас — бургомістр
• Вітаутас Ейдукайтіс — пан зі свити бургомістра
• Альгірдас Пінтукас — пан зі свити бургомістра
• Ляонас Станявічюс — поліцейський
• Микола Жемчужний — циган
• Вадим Вільський

Знімальна група

• Режисер — Еміль Лотяну
• Сценарист — Еміль Лотяну
• Оператори — Сергій Вронський, Борис Травкин
• Композитор — Еуженіу Дога
• Художники — Фелікс Ясюкевич, Альберт Рудаченко, Михайло Антонян

Посилання

• Табір іде в небо на сайті IMDb (англ.)