Лотяну Еміль Володимирович

Еміль Володимирович Лотя́ну (рум. Emil Loteanu; нар. 6 листопада 1936, Клокушна — пом. 18 квітня 2003, Москва) — радянський і молдовський кінорежисер, поет і кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР з 1969 року, народний артист РРФСР з 1980 року.

Лотяну Еміль Володимирович
молд. Emil Loteanuкод: mo є застарілим
Дата народження	6 листопада 1936(1936-11-06)[1][2]
Місце народження	Клокушна, Румунське королівство
Дата смерті	18 квітня 2003(2003-04-18)[3][1][2] (66 років)
Місце смерті	Москва, Росія[2]
Поховання	Ваганьковське кладовище[4]
Громадянство	Румунське королівство  СРСР  Росія  Молдова
Національність	Румуни[5] і Moldavian diasporad[5]
Релігія	Молдовська православна церква
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії і Saint Sava Colleged[4]
Вчителі	Василь Топорковd, Рошаль Григорій Львович і Геніка Юрій Євгеновичd
Професія	кінорежисер, сценарист, поет, режисер
Заклад	Вищі курси сценаристів і режисерівd, Молдова-фільм і Мосфільм
Членство	СК СРСР
Нагороди	Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСРd
IMDb	ID 0521422
Лотяну Еміль Володимирович у Вікісховищі

Біографія

Народився 6 листопада 1936 року в селі Клокушна (нині Окницький район Молдови) у сім'ї вчителів. Отроцтво пройшло у Бухаресті, де він закінчив гімназію^[6].

У 1953—1955 роках навчався на акторському факультеті Школи-студії МХАТ у майстерні Василя Топоркова у Москві. У 1962 році закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Григорія Рошаля та Юрія Геніки)^[6].

У 1962—1973 роках працював режисером на кіностудії «Молдова-фільм»^[6]. Член КПРС з 1968 року. З 1973 року — режисер «Мосфільму». Секретар правління Спілки кінематографістів СРСР з 1981 року. Наприкінці 1980-х років знову повернувся на «Молдова-фільм», працював на молдавському телебаченні. У 1987—1992 роках президент Спілки кінематографістів Молдови. Викладав на курсах акторів театру в Кишинівському інституті мистецтв^[6].

Помер в Москві 18 квітня 2003 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі^[6].

Творчість

Фільмографія

• 1960 : «Жив-був хлопчик»;
• 1963 : «Чекайте нас на світанку»;
• 1966 : «Червоні галявини»;
• 1967 : «Фреска на білому»;
• 1968 : «Ця мить» (приз та друга премія «За історико-революційний фільм» IV-го Всесоюзного кінофестивалю у Мінську, 1970)^[6];
• 1970 : «Академік Тарасевич»;
• 1971 : «Лаутари» (приз кінофестивалю у Сан-Себастьяні, 1972);
• 1974 : «Відлуння гарячої долини»;
• 1976 : «Табір іде в небо» (головний приз кінофестивалю у Сан-Себастьяні, 1976);
• 1978 : «Мій ласкавий та ніжний звір»;
• 1983—1986 : «Анна Павлова»;
• 1986 : «Лучаферул».

Автор збірок

• віршів — «Смятение» (1956), «Зов звёзд» (1962), «Ритмы» (1965), «Стихи» (1970);
• прози — «Белая скрипка» (1963), «Буколика» (1966), «Лаутары» (1972).