Таврські гори (Місяць)

Таврські гори (лат. Montes Taurus) — хаотична гірська область на видимому боці Місяця, на схід від Моря Ясності.

Таврські гори — біля центру. Праворуч унизу — Море Криз, ліворуч — Море Ясності; ліворуч угорі — Озеро Сновидінь, нижче центру — Затока Любові та Озеро Справедливості. Ширина зображення — 700 км.

Карта висот цієї ж місцевості (жовте — височини, синє — низовини)

Розташування Таврських гір

Ці гори значно менш виразні та примітні, ніж інші найменовані місячні гірські системи^[1]. Це не яскраво виражений хребет чи масив, а просторе узвишшя без чітких меж. Вони складені породами, викинутими при імпакті, що створив басейн Моря Ясності, та більш глибокими породами, викинутими раніше при утворенні басейну Моря Криз^[1]. Найбільшої висоти гори досягають між кратерами Кірхгоф та Ньюкомб (29.90° пн. ш. 40.91° сх. д. / 29.90; 40.91 (найвища вершина Таврських гір)): 5,0–5,2 км над поверхнею Моря Ясності та 2,23 км над місячним рівнем відліку висот)^[2].

Назва

Ці гори названо ім'ям Таврських гір у південній Туреччині. На карті Місяця воно з'явилася завдяки Яну Гевелію, який давав місячним горам імена земних. Однак у нього ця назва (у вигляді Mons Taurus — «гора Тавр») стосувалася зовсім іншого об'єкту (яскравого променя, що тягнеться від кратера Тихо на схід). Об'єкт цієї статті у Гевелія, що поставив у відповідність регіонам Місяця регіони околиць Середземномор'я, відповідав Криму і був позначений Taurica Chersonnesus^[3][4]. Наступні картографи Місяця стали називати його Taurus («Тавр»), і 1935 року цю назву затвердив Міжнародний астрономічний союз^[5][6]. На початку 1960-х років їй було надано латинізованого вигляду Montes Taurus («гори Тавр»)^[7][8].

Розташування

Межі Таврських гір з усіх боків доволі розмиті. Умовно їх проводять на 24° та 30° пн.ш. і 37° та 43° сх.д.^[6]. У ширшому розумінні гори простягаються від кратера Посидоній на північному заході до кратера Макробій на південному сході. На північному заході гори межують із Озером Сновидінь, на півдні — з Затокою Любові Моря Спокою, на південному сході — з Озером Справедливості. До найбільших кратерів в районі Таврських гір належать, окрім згаданих, Лемоньє, Шакорнак, Ремер та Ньюкомб.

Посадки космічних апаратів

Біля Таврських гір, в долині Тавр-Літтров, здійснив посадку місячний модуль «Аполлона-17» — останній на 2015 рік пілотований апарат, що побував на Місяці.

Див. також

• Список гір на Місяці