Тадеуш Ісаковіч-Залеський

Тадеуш Богдан Ісаковіч-Залеський (вірм. Թադևոս Վարդապետ Իսահակյան-Զալեսկի, пол. Tadeusz Bohdan Isakowicz-Zaleski; 7 вересня 1956, Краків — 9 січня 2024, Хшанів^[5]) — польський вірменин, священник вірменської католицької церкви, активний діяч «Солідарності» у 1980-их, українофоб^[6][7].

Тадеуш Ісаковіч-Залеський
пол. Tadeusz Isakowicz-Zaleski
Ім'я при народженні	вірм. Թադևոս Վարդապետ Իսահակյան-Զալեսկի
Народився	7 вересня 1956(1956-09-07)[1]  Краків, Польська Народна Республіка[2][1]
Помер	9 січня 2024(2024-01-09)[3] (67 років)  Хшанув, Малопольське воєводство, Польща
Громадянство	Польща Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест) Хрест Свободи та солідарності Орден Усмішки
Діяльність	поет, профспілковий діяч, клерик, pastor, католицький священник, письменник
Галузь	католицтво[4], творче та професійне письмоd[4] і активізм[4]
Знання мов	польська
Конфесія	католицька церква
Батько	Jan Zaleskid[2]
Нагороди	Медаль «Pro Bono Poloniae». Saint George medald
Сайт	isakowicz.pl
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Ісаковіч-Залеський біля хреста в пам'ять поляків у Криниці, Монастириський район

Народився 7 вересня 1956 року в Кракові. Його родовід сягає Львівського Архиєпископа вірменської католицької церкви Ісаака Миколая Ісаковича (1824—1901).

Після закінчення школи навчався у Вищій духовній семінарії в Кракові. У 1983 році був висвячений на священика та направлений для навчання у Папський вірменський коледж в Римі.

Зовнішні відеофайли
	Ks. Isakowicz-Zaleski - OUN-UPA
	Nacjonalizm ukraiński - wczoraj dziś, wykład ks. Tadusza Isakowicza-Zaleskiego
	Ukraińcy naszymi braćmi? ks. Tadeusz Isakowicz-Zaleski
	"Ludobójstwo na Kresach" - ks. Tadeusz Isakowicz-Zaleski
	Isakowicz-Zaleski: Rozpad Ukrainy jest możliwy. Nie ma znaczenia, kto będzie prezydentem
	ks Isakowicz - Zaleski sprawa ludobójstwa na Ukrainie

Українофобія та бандерофобія

1 липня 2009 року організували акцію протесту в Любліні проти надання Віктору Ющенку звання почесного доктора Люблінського католицького університету^[8].

5 лютого 2010 року був організатором акції протесту проти присвоєння Степану Бандері Героя України, організував пікети перед будівлею посольства України у Варшаві та консульствами в Познані, Вроцлаві, Кракові, Любліні та Гданську.

Ісаковіч-Залєський закликав уряд Польщі ввести санкції проти України^[9], зробити персоною нон ґрата українського президента Петра Порошенка через його політику щодо УПА^[10] та закликав позбавити його Ордену Білого Орла^[11].

Був нагороджений Хрестом пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА.^{[джерело?]}

Публікації

• «Oblężenie». Kraków: Wyd. Krzyża Nowohuckiego, 1981.; Oblężenie. Wyd. II. Kraków: Rota, (1985)
• «Wspomnienia». Kraków: Rota, (1985).
• "Morze Czerwone. Wiersze. Kraków: Libertas, 1987–8.
• «Świętych obcowanie» (1993)
• «Słownik biograficzny księży ormiańskich i pochodzenia ormiańskiego w Polsce w latach 1750—2000» (2001)
• «Arcybiskup ormiański Izaak Mikołaj Isakowicz „Złotousty“: duszpasterz, społecznik i patriota 1824—1901» (2001)
• «Wiersze» (2006)
• «Księża wobec bezpieki na przykładzie archidiecezji krakowskiej» (2007)
• «Moje życie nielegalne» (2008)
• «Przemilczane ludobójstwo na Kresach» (2008)
• «Nie zapomnij o Kresach» (2011)