Тайфунник білоголовий

Тайфу́нник білоголовий^[2] (Pterodroma lessonii) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)^[3]. Мешкає в південній частині Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Вид названий на честь французького орнітолога і натураліста Рене Прімевера Лессона (1794–1849).^[4]

? Тайфунник білоголовий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes) Родина: Буревісникові (Procellariidae) Рід: Тайфунник (Pterodroma) Вид: Тайфунник білоголовий
Біноміальна назва
Pterodroma lessonii (Garnot, 1826)
Ареал виду
Синоніми
Procellaria lessonii Aestrelata lessonii
Посилання
Вікісховище: Pterodroma lessonii Віківиди: Pterodroma lessonii ITIS: 174587 МСОП: 22698055 NCBI: 53673 Fossilworks: 83360

Опис

Білоголовий тайфунник

Білоголовий тайфунник

Білоголовий тайфунник

Білоголовий тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 40-46 см см, розмах крил 109 см, вага 580-810 г. Він вирізняється білою головою і помітними темними плямами навколо очей. Крила у птаха довгі, вузькі, хвіст довгий, загострений. Верхня частина тіла у нього блідо-сіра, верхні покривні пера крил і надхвістя контрастно темно-сірі. Нижня частина тіла переважно біла, нижня сторона крил темно-коричнювато-сіра. Дзьоб товстий, чорний, з великим, гострим гачком на кінці. Лапи рожевуваті або білуваті з чорними плямами на пальцях.

Поширення і екологія

Білоголові тайфунники гніздяться на субантарктичних островах в південній частині Індійського і Тихого океанів, зокрема на острові Маккуорі, на Оклендських островах, на островах Антиподів і Кемпбелл, а також на островах Крозе, Кергелен та, можливо, на островах Принс-Едуард.

Білоголові тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування, однак були зафіксовані поблизу берега під час штормової погоди. Вони живляться переважно кальмарами і ракоподібними, шукають їжу переважно вночі. Гніздування починається в жовтні, гніздяться розрідженими колоніями. Гніздо розміщується в норі, виритій у м'якому ґрунті або осипі, поблизу узбережжя або в глибині острова, на висоті до 300 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція білоголових тайфунників становить приблизно 600 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок, щурів і свиней.