Таразевич Георгій Станіславович

Георгій Станіславович Таразевич (17 липня 1937(19370717), село Слобода, тепер Мядельського району Мінської області, Республіка Білорусь — 21 березня 2003, місто Мінськ, Республіка Білорусь) — радянський діяч, дипломат, 1-й секретар Мінського міського комітету КП Білорусі, голова Президії Верховної Ради Білоруської РСР, 1-й заступник міністра закордонних справ Республіки Білорусь, надзвичайний і повноважний посол Республіки Білорусь у Республіці Польщі. Член Бюро ЦК КП Білорусі у 1985—1989 роках. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР у 1986—1989 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат технічних наук (1968).

Таразевич Георгій Станіславович
біл. Георгій Станіслававіч Таразевіч
Народився	17 липня 1937(1937-07-17)[1]  село Слобода, тепер Мядельського району Мінської області, тепер Республіка Білорусь
Помер	21 березня 2003(2003-03-21) (65 років)  Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Громадянство	СРСР,  Білорусь
Національність	білорус
Діяльність	дипломат, політик, інженер, науковець, лектор
Галузь	геодезія
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка» і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] (1987)
Науковий ступінь	кандидат технічних наук[1] (1969)
Знання мов	російська
Заклад	Білоруський державний університет транспорту
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d], член Ради Республіки Національних зборів Білорусіd, депутат Верховної Ради БРСР 11-го скликанняd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1975–1979)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1980–1985)d
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таразевич.

Життєпис

У 1959 році закінчив Львівський політехнічний інститут.

У 1959—1963 роках — інженер-геодезист, старший геодезист, у 1963—1966 роках — головний інженер загону Західного аерогеодезичного підприємства.

У 1966—1969 роках — старший викладач Білоруського інституту інженерів залізничного транспорту.

Член КПРС з 1967 року.

У 1969—1972 роках — начальник Білоруського картографічного геодезичного підприємства Головного управління геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР.

У 1972—1977 роках — 2-й секретар, 1-й секретар Совєтського районного комітету КП Білорусі міста Мінська.

У 1977—1980 роках — 2-й секретар Мінського міського комітету КП Білорусі.

У 1980—1983 роках — голова виконавчого комітету Мінської міської ради народних депутатів.

У серпні 1983 — листопаді 1985 року — 1-й секретар Мінського міського комітету КП Білорусі.

29 листопада 1985 — 28 липня 1989 року — голова Президії Верховної Ради Білоруської РСР.

У 1987 році закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1989—1991 роках — голова Комісії з національної політики і міжнаціональних відносин Ради національностей Верховної Ради СРСР.

У 1991—1993 роках — голова Комітету з геодезії при Раді Міністрів Республіки Білорусь.

У 1993—1994 роках — 1-й заступник міністра закордонних справ Республіки Білорусь.

У 1994—1995 роках — надзвичайний і повноважний посол Республіки Білорусь у Республіці Польщі.

З середини 1990-х років — член ЦК і голова ЦКК опозиційної Білоруської соціал-демократичної партії «Народна грамада». У 1998 увійшов до Національного виконавчого комітету (тіньовий уряд, створений білоруською опозицією), голова комісії з національних і релігійних відносин.

Помер 21 березня 2003 року в Мінську. Похований на Східному цвинтарі міста Мінська.

Нагороди і звання

• орден Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• орден Дружби народів
• медалі