Таранін Віталій Олександрович

Віталій Олександрович Таранін — старший лейтенант, офіцер з фінансових питань окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Віталій Таранін Віталій Олександрович Таранін
Старший лейтенант
Віталій Таранін після поранення у квітні 2022 року
Загальна інформація
Народження	16 жовтня 1986(1986-10-16) м. Красногорівці (з 2020 року - Мар'їнської міської громади) Покровського району на Донеччині
Смерть	15 квітня 2022(2022-04-15) (35 років) м. Маріуполь (загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національність	українець
Псевдо	Таран
Військова служба
Роки служби	2014—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Національна гвардія
Формування	Полк «Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За військову службу Україні»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таранін.

Не плутати з Таранін Віталій Олександрович - російський військовослужбовець ЗС РФ, російський військовий злочинець.

Життєпис

Віталій Таранін народився в Красногорівці (з 2020 року — Мар'їнської міської громади) Покровського району на Донеччині. З початком війни на сході України разом з родиною 15 червня 2014 року виїхали з рідного міста до Маріуполя.

30 серпня 2014 року приїхав до батальйону «Азов» разом зі своєю матір'ю і майбутньою дружиною як волонтер.

У грудні 2014 року приєднався до лав батальйону «Азов» на посаду водія автороти.

Згодом обійняв посаду начальника фінансів в полку, а дружина Алла працювала діловодом. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій — брав участь у боях за Маріуполь.

13 березня 2022 року в одному з боїв був важко поранений. Його лікували в імпровізованому бункерному шпиталі «Азовсталі»^[1].

Загинув 15 квітня 2022 року від скидання трьохтонної бомби на шпиталь заводу «Азовсталь»^[2][3].

Родина

У загиблого залишилася мама Роллана Бондаренко — ветеранка полку «Азов» та дружина Алла, оборонці Маріуполя. При полку вони одружилися, і в Маріуполі в них народився син (нар. 2019). Дружина Алла загинула 8 травня 2022 року. Росіяни на «Азовсталь» скинули чергову авіабомбу. 4 поверхи бункера, в якому перебувала Алла, провалилися. Син Данило з 24 лютого 2022 року перебував з дідусем Олександром Тараніним (колишнім чоловіком Роллани Бондаренко). Він забрав його з Маріуполя до Полтави, де мешкав зі своєю родиною, а потім переїхав і осів на Івано-Франківщині в селі Саджавка Богородчанського району. Між колишньою дружиною Роландою Бондаренко, яка повернулася з Берліна, та колишнім чоловіком (дідусем хлопчика) розгорнулася боротьба за опікунство^[4][5][6].

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ^[7].
• Медаль «За військову службу Україні»
• Відзнака та почесна грамота Презадента України за участь в АТО (2018 рік)

Див. також

• Тараніна Алла Вікторівна