Тарасенко Олександра Калениківна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарасенко.

Олексáндра Калéниківна Тарáсенко (нар. 5 вересня 1938, Сміле, Роменський район, Сумська область, Українська РСР) — українська поетеса, письменниця, педагог. Член Національної спілки письменників України (2018).

Тарасенко Олександра Калениківна
Олександра Тарасенко, 2023
Ім'я при народженні	Олександра Калениківна Римар
Народилася	5 вересня 1938(1938-09-05) (87 років) село Сміле, Роменський район, Сумська область, УРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса
Alma mater	Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
Мова творів	українська
Роки активності	від 2011
Напрямок	романтичний реалізм
Жанр	поезія
Magnum opus	Книга «Білі світанки» «Гімн села Смілого»[1]
Членство	Національна спілка письменників України
У шлюбі з	Тарасенко Володимир Тимофійович

Життєпис

Олександра Калениківна Тарасенко народилася 5 вересня 1938 року в с. Сміле в селянській родині. Навчалася в місцевій школі.

Закінчила Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка (нині — Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка) за фахом «українська мова та література» (1968).

Протягом 40 років (1957—1997) працювала вчителем і вчителем-методистом у Смілівській середній школі^[2] .

Збірки своїх творів почала публікувати з 2011 року. Переднє слово до першої книги Олександри Тарасенко «Білі світанки» написав український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Степан Сапеляк^[3]. Зараз у творчому доробку поетеси 20 збірок. У 2018 році вона стала членом Національної спілки письменників України^[4] .

Бере активну участь в роботі місцевих літературних об'єднань «Дивослово» (керівник Т. С. Лісненко)^[5] та «Обрії» (керівник Л. І. Грицай)^[6].

Її вірші та прозові твори опубліковані в збірках вітчизняної та зарубіжної поезії, перекладені іншими мовами, вірші покладено на музику композиторами-аматорами^[7] .

Книги Олександри Тарасенко представлені на сайті сучасної української літератури «Avtura.com.ua: сучасна українська книгосфера», епіграфом її сторінки стали такі рядки:

	Служи, рідне слово, народу — Вкраїнському славному роду!
— Олександра Тарасенко, http://avtura.com.ua/writer/552/

Творчі вечори поетеси, зустрічі з молоддю в навчальних закладах і бібліотеках Роменського району, презентації її нових книг стали доброю традицією^[3][8]. Поетеса подарувала свої книги мовним курсам, що організовані для підготовки іноземних добровольців, які приїхали в Україну на допомогу ЗСУ, щоб воякам було легше опановувати Українську^[9].

Нагороди та відзнаки

• Нагороджена медаллю «Ветеран праці»(1987)
• Відмінник народної освіти (1985).
• Вчитель-методист (1987).

Родина

Сини Анатолій Тарасенко та Віталій Тарасенко — юристи, працюють адвокатами^[10] [11] .

Твори

• «Білі світанки» (Харків: Майдан, 2011)
• «Любіть Україну» (Миргород: Миргород, 2014)
• «Світ добра» (Миргород: Миргород, 2014)
• «Доля» (Миргород: Миргород, 2015)
• «Моє слово» (Миргород: Миргород, 2015)
• «Гортаю сторінки життя» (Миргород: Миргород, 2015)
• «Щастя — жить» (Миргород: Миргород, 2016)
• «Стою на праведній землі» (Миргород: Миргород, 2017)
• «Ювілейна» (Миргород: Миргород, 2017)
• «Квітуча Україна» (Миргород: Миргород, 2018)
• «Сміле та сміляни» (Миргород: Миргород, 2018)
• «Летять літа» (Миргород: Миргород, 2018)
• «Життєпис» (Миргород: Миргород, 2019)
• «Зустрічі» (Миргород: Миргород, 2020)
• «Від усієї душі» (Миргород: Миргород, 2020)
• «Музика життя» (Миргород: Миргород, 2020)
• «Сміле — сьогодні» (Миргород: Миргород, 2021)^[12]
• «Розсипи думок» (Миргород: Миргород, 2021)
• «Війна XXI століття» (Миргород: Миргород, 2022)
• «Незборима Україна: вірші» (Миргород: Миргород, 2023)^[13]

Окремі вірші в поетичних збірках

• «З Україною в серці» (2016)
• «Обрії» (2016)
• «Третя весна» (2017)
• «Українонька в нас одна» (2018)
• «І пером, і серцем…» (2018)
• «Пелюстки Ромен-квіту» (2018)
• «Антологія сучасної української поезії» (2019)
• «Живи, поезіє, живи» (2019)
• «Пелюстки Ромен-квіту» (2019)
• «Краю рідного чисті джерела» (2020)
• Літературний альманах «Дивослово» (2020)
• Міжнародне видання «Течі Я» (2020)