Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Тарасенко Тарас Петрович
український політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тарас Петрович Тарасенко (нар. 26 липня 1980, м. Богуслав, Київська область) — український адвокат, арбітражний керуючий[1]. Народний депутат України 9-го скликання[2]. Входить в депутатське об'єднання "Люди".[3]
Remove ads
Життєпис
Народився 26 липня 1980 році в Богуславі. Мати працює у сфері середньої освіти, батько був депутатом Богуславської міської ради[4].
Тарас Тарасенко закінчив юридичний факультет Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана[1].
З 2002 по 2004 рік Тарас працював у АБ «Укрсоцбанк», де очолював підрозділи Харківської, Хмельницької та Київської областей[4]
Тарасенко є директором ТОВ «ЮК „СТС“», що була створена в 2010 році[5]. До того працював на керівних посадах у юридичних компаніях[1].
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 124 у списку[6]. На час виборів: адвокат, безпартійний. Проживає в м. Києві[7].
Remove ads
Парламентська діяльність
Узагальнити
Перспектива
Член Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин[8], голова підкомітету з питань прав людини[9].
Член Української частини міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща.
Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою.
Член групи з міжпарламентських зв'язків з Південно-Африканською Республікою, Італійською Республікою, Республікою Польща, Канадою[10].
Тарасенко Тарас із трьома іншими депутатами є автором законопроєкту щодо судової реформи – 3711-2, який на думку ЗМІ «фактично протидіє змінам в цій гілці влади». Зокрема, четверо депутатів пропонували у липні 2020 року скасувати Громадську раду доброчесності. Також вони пропонували скасувати Вищу кваліфкомісію суддів як незалежний орган, а натомість створити кваліфікаційну палату у ВРП. Крім того, роль міжнародних експертів у ВРП хочуть звузити лише до визначення кількості і навантаження суддів[11].
22 Липня 2025 року проголосував за[12] проєкт закону 12414, що обмежує Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру[13]. Закон викликав хвилю антикорупційних протестів.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads