Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Тарнавський Олександр Георгійович
український бригадний генерал, керівник контрнаступу українських військ на півдні України 2022 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олекса́ндр Гео́ргійович Тарна́вський (нар. 12 травня 1970, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український військовослужбовець, воєначальник, бригадний генерал, командир 9-го армійського корпусу.
Колишній командувач ОТУ «Донецьк» (2024—2025), командувач ОСУВ «Таврія» (2022—2024), командувач ОУВ «Слобода» (2022).
Учасник російсько-української війни, керівник контрнаступу українських військ на півдні України 2022 року.
Лицар всіх ступенів ордена Богдана Хмельницького.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
У 2011—2015 роках командував 17-ю окремою танковою бригадою[1].
У грудні 2014 року увійшов до складу громадської ради Кривого Рогу із підтримки Олександра Вілкула[2]. У 2015 році балотувався до Криворізької міської ради за списками проросійської політичної партії «Наш Край»[3].
10 грудня 2021 Олександру Тарнавському надане військове звання бригадний генерал[4].
На почату 2022 року проходив військову службу на посаді начальника штабу — заступника командувача військ ОК «Схід»[5].
Весною 2022 року був призначений на посаду командувача оперативного угруповання військ «Слобода»[6][7].
Восени 2022 року командував контрнаступом українських військ на півдні Україні[8][9] як командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Херсон»[10]. Залишився на посаді командувача після переформатування ОСУВ «Херсон» в ОСУВ «Таврія»[7][11][12].
Командував українським контрнаступом 2023 року в районі Оріхова[13].
З 2023 року до лютого 2024 року був командувачем ОК «Схід»[7].
В грудні 2024 призначений командиром 9-го армійського корпусу та командувачем закріпленого за цим корпусом ОТУ «Донецьк»[14][15]. У червні 2025 року залишив посаду командувача ОТУ «Донецьк» та 9 АК[16], проте з жовтня 2025 року він знову очолив той же армійський корпус[17].
Remove ads
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (14 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[18]
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[19]
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[20]
- Орден Данила Галицького (18 серпня 2009) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 18-ї річниці незалежності України.[21]
- Лицарська почесна відзнака «Орден Звитяги» (1 серпня 2022) — за особисту мужність і відвагу, високий професіоналізм у війні з росією 2014—2022 рр[22].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads