Тенгіз Арчвадзе

Князь Тенгіз Григорович Арчвадзе (груз. თენგიზ გრიგოლის ძე არჩვაძე; 3 серпня 1932 — 28 жовтня 2023, Тбілісі^[4]) — радянський і грузинський актор. Народний артист Грузинської РСР (1979).

Тенгіз Арчвадзе
груз. თენგიზ გრიგოლის ძე არჩვაძე
Дата народження	3 серпня 1932(1932-08-03)[1]
Місце народження	Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Дата смерті	23 жовтня 2023(2023-10-23)[2] (91 рік)
Місце смерті	Тбілісі, Грузія
Громадянство	СРСР  Грузія
Alma mater	Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
Професія	актор
Членство	Q25540464?[3]
Нагороди	Народний артист Грузинської РСР (1979) Заслужений артист Грузинської РСРd (1967) Державна премія Грузинської РСР імені Шота Руставеліd (1985) Q114365131? (2009)
IMDb	ID 0033818
Тенгіз Арчвадзе у Вікісховищі

Життєпис

Тенгіз Арчвадзе народився 3 серпня 1932 року у Тифлісі. 1955 року закінчив акторське відділення Тбіліського театрального інституту імені Шота Руставелі.

Зніматися в кіно почав наприкінці 1950-х років. З 1967 до 1973 року працював у Руставському драматичному театрі. Актор Тбіліського театру імені К. Марджанішвілі з 1973 року.

Помер 28 жовтня 2023 на 92-му році життя^[5].

Князь

Файл:Его Царское Величество Нугзар Петрович Багратион-Грузинский присваивает княжеский титул Тенгизу Арчвадзе, 2018 год.jpg

Його Царська Величність Нугзар Петрович Багратіон-Грузінський надає княжий титул Тенгізу Арчвадзе, 2018 рік

У 2018 році глава царської династії Багратіонів Нугзар Петрович Багратіон-Грузінський присвоїв Тенгізу Арчвадзе князівський титул за його неординарні акторські здібності та гідності його особи^[6].

Цим царська сім'я Грузії висловила йому особливу вдячність як гідній людині та неординарному акторові.

Тим самим він став родоначальником княжого роду Арчвадзе.

Фільмографія

• 1961 — Добрі люди — Тамаз Міріанашвілі
• 1961 — Під одним небом — Заза Очіаурі, художник
• 1963 — Маленькі лицарі — епізод
• 1964 — Закон гір — Гугуа
• 1964 — Зліт — льотчик
• 1964 — Тільки 17 кілометрів
• 1965 — Двадцять шість бакинських комісарів — Прокоп Джапарідзе
• 1965 — Хевсурська балада — Імеда Звіадаурі
• 1965 — Я бачу сонце — бригадир Датіко
• 1966 — Зустріч в горах — «Вахтанг»
• 1966 — Два життя — Йосип Наморадзе
• 1967 — Благання — Алуда
• 1967 — Скоро прийде весна — Бідзіна
• 1968 — Безіменний Уплісцихе
• 1968 — Розп'ятий острів — Георгій
• 1969 — Правиця великого майстра — Костянтин Арсакідзе
• 1969 — Червоний намет — Алессандріні
• 1969 — Чоловічий хор — чоловік
• 1971 — Перед світанком — Мурзакані
• 1971 — Зірки не гаснуть — Чингіз
• 1971 — Тепло твоїх рук — Юлон
• 1974 — Нехай він залишиться з нами — Таїров
• 1975 — Ферма в горах (новела в кіноальманасі «У тіні рідних дерев»))
• 1975 — Стиглие грона — Джаба Імеладзе
• 1975 — Не вір, що мене більше немає — Тенгіз, чоловік Тамари
• 1976 — Як ранковий туман — «Сандро Месхі»
• 1977 — Береги — «Мушні Зарандіа»
• 1977— Коли матерів немає вдома— «батько Бахи»
• 1977 — Синема
• 1979 — Ніко в горах («Перші гори») — геолог
• 1982 — Початок шляху
• 1982 — Не всі комети гаснуть — Олександр Бібілеїшвілі
• 1983 — Клятневий запис — цар Кахеті Олександр II, цар Іраклій II.' '
• 1984 — Понеділок — день звичайний — «Рамаз Павлович Аваліані, голова міськвиконкому»
• 1985 — Поки пройде осінній дощ — Вахтанг
• 1989 — Віз на шосе
• 1990 — Спіраль — священик
• 1991 — Втеча на край світу
• 1992 — Тільки смерть приходить обов'язково
• 1995 — Шведський принц з Імеретії — «Тенгіз»
• 1998 — Мій дорогий, коханий дідусь — Важа
• 2001 — Антимоз Іверієлі — Іван
• 2003 — Боже, за що? — Гудулі Бережіані
• 2003 — Ще одна грузинська історія — Гурам

Нагороди та визнання

• Заслужений артист Грузинської РСР (1967).
• Народний артист Грузинської РСР (1979).
• Державна премія СРСР (1981).
• Орден Честі (1997)^[7].
• Княжий титул від царської родини Грузії (2018)^[8].
• Почесний громадянин Руставі (2020).
• Президентський орден «Сяйво» (2022)^[9].
• Почесний громадянин Тбілісі (2022)^[10].