Червоний намет (фільм)

«Червоний намет» (італ. «La tenda rossa», англ. «The Red Tent», рос. «Красная палатка») — спільний радянсько-британсько-італійський широкоформатний художній фільм-драма 1969 року. Остання режисерська робота Михайла Калатозова^[4].

Червоний намет
італ. «La tenda rossa» англ. «The Red Tent» рос. «Красная палатка»
Жанр	Фільм-драма
Режисер	Михайло Калатозов
Продюсер	Франко Крістальді
Сценарист	Енніо де Кончіні, Роберт Болт, Калатозов Михайло Костянтинович, Нагибін Юрій Маркович і Alberto Cavalloned[1]
У головних ролях	Шон Коннері[2], Клаудія Кардинале[2], Пітер Фінч[2], Михалков Микита Сергійович[2], Візбор Юрій Йосипович, Баніоніс Донатас Юозович[2], Гарді Крюґерd[2], Массімо Джіротті[2], Luigi Vannucchid[2], Маріо Адорфd[2], Хмельницький Борис Олексійович, Соломін Юрій Мефодійович, Марцевич Едуард Євгенович, Отар Коберідзе[1], Robert Riettiid[1] і Борис Клюєв[1]
Оператор	Калашников Леонід Івановичd
Композитор	Енніо Морріконе
Художник	Giancarlo Bartolini Salimbenid
Кінокомпанія	Мосфільм[3], Paramount Pictures і Vides Cinematograficad[3]
Дистриб'ютор	Мосфільм і Netflix
Тривалість	158 хв.
Мова	російська, англійська і італійська
Країна	Італія  СРСР
Рік	1969
Кошторис	10 000 000 $
IMDb	ID 0067315

Сюжет

Через сорок років після краху дирижабля «Італія» старий генерал Умберто Нобіле намагається знайти для себе виправдання за свою не надто блискучу роль у трагедії 1928 року. В своїй уяві генерал знову і знову збирає в своїй кімнаті учасників тих подій, щоб зажадати від них суду над собою. Льотчики Лундборга і Чухновський, дослідники Амундсен і Самойлович, метеоролог Мальмгрен і його кохана Валерія, радист Бьяджі і капітан базового судна Романья стають обвинувачами, присяжними, свідками та адвокатами. Вони вкотре з пристрастю розглядають кожен крок Нобіле від вильоту експедиції з Кінгсбея до порятунку тих, хто залишилися в живих радянськими льотчиками і моряками…

У ролях

• Пітер Фінч — Умберто Нобіле
• Шон Коннері — Руаль Амундсен
• Клаудія Кардинале — Валерія
• Харді Крюгер — Ейнар Лундборг
• Едуард Марцевич — Фінн Мальмгрен
• Григорій Гай — Рудольф Самойлович
• Микита Михалков — Чухновський
• Луїджі Вануччі — Філіппо Цаппі
• Маріо Адорф — Джузеппе Б'яджі
• Донатас Баніоніс — Мар'яно
• Массімо Джіротті — Романья
• Юрій Соломін — Феліче Трояні
• Отар Коберідзе — Натале Чечоні
• Борис Хмельницький — Альфредо Вільєрі
• Микола Іванов — Колька Шмідт
• Юрій Візбор — Франтішек Бегоунек
• Тенгіз Арчвадзе — Алессандріні
• Валерій Сіровський — Лаго
• Юрій Назаров — Анатолій Алексєєв

Особливості фільму

• Фільм демонструвався на Заході і в СРСР в різних варіантах монтажу і з різними звуковими доріжками: у радянському варіанті звучить музика Олександра Зацепіна, в італійському — Енніо Морріконе. За словами Зацепіна, в міжнародній версії фільму використали музику Морріконе, оскільки на момент монтажу музика Зацепіна не була готова.
• Деякі подробиці реальних історичних подій змінені^[5]. Насправді, Нобіле отримав значно серйозніші поранення, ніж показано у фільмі; Мальмгрен отримав поранення, а не лишився неушкодженим; криголам «Красін» виходив в море вночі і без велелюдних проводів; «червоний намет» був в реальності набагато меншим; обставини загибелі Амундсена і групи Алессандріні вигадані, насправді обставини їх загибелі досі невідомі; радіоприймач Миколи Шмідта був не закінченою конструкцією, а макетом з розкладених на столі деталей на одній радіолампі; у Фінна Мальмгрена була наречена Анна в Швеції, а не Валерія.

Цікаві факти

• Приїзд Шона Коннері на зйомки «Червоного намету» в СРСР став темою жартівливої пісні Володимира Висоцького «Пісня про Джеймса Бонда, агента 007», а пісню «На снігу стоїть намет, парапонці-понці-по…», яку співають аеронавти на крижині, щоб не зійти з розуму від відчаю, склав Юрій Візбор на мотив відомої в Італії непристойної пісеньки.