Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Теодор Потоцький (примас)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тео́дор А́нджей Пото́цький герба Золота Пилява (пол. Teodor Andrzej Potocki; 13 лютого 1664, Москва — 12 листопада 1738, Варшава) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч. Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського, архієпископ Гнезненський.
Remove ads
Життєпис
Третій син військовика, письменника Павла Потоцького та його другої дружини-московки Єлєни (Елеонори) із Салтикових. Охрещений за православним обрядом, який провів патріарх Никон (хресний батько — цар Московії Олексій Михайлович). Після повернення до Республіки Обох Націй (Речі Посполитої) виховувався під впливом варшавських єзуїтів.
Став пралатом у Перемишлі. У 1729 році «виторгував» у короля Августа ІІ посаду белзького воєводи для Станіслава Владислава Потоцького[5].
Брав активну участь у політичному житті Речі Посполитої, зокрема, у нараді 28 жовтня 1729 року в одному із салонів французької амбасади у Варшаві за участи посла де Монті, Юзефа Потоцького та Григора Орлика.[6] 12 вересня 1733 на полі елекції[7] у Волі проголосив Станіслава Лещинського королем Польщі та Великим князем Литви.[8]
Помер 12 листопада 1738 у Варшаві, був похований після 3-денних церемоній у Гнезні (серце помістили у каплиці єзуїтів, для якої написав дарчу грамоту, потім — костелі св. Андрія у Варшаві, який не зберігся).
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads