Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Теофіла Вишневецька

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Теофіла Іванна Вишневецька (пол. Teofila Wiśniowiecka; пом. 1645) руська княжна, молодша донька Костянтина Вишневецького та Урсули Мнішек.

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Теофіла народилась між 1609 та 1621 роками, польська дослідниця Ілона Чаманська схиляється радше до останньої дати. Рано втратила матір. В 1628 дівчина тяжко захворіла, так що не могла навіть поворухнутись, ніяке лікування не допомагало. Тоді залозецький плебан Петро Соколовський привів її до ікони Божої Матері в Підкамені, де Вишневецька дала обітницю і згодом одужала.

Вона стала третьою дружиною войницького каштеляна Пйотра Шишковського, перед тим одруженого з її тіткою Ганною Мнішек (імовірно, це й стало визначальним чинником при виборі чоловіка). Шлюб відбувся 19 лютого 1640 року у львівському замку. Навряд чи можна було вважати Шишковського найліпшою партією, що розуміли й сучасники й знайшло відображення у весільній промові Якуба Собеського. Від народження Пйотр не належав до сенаторської еліти Речі Посполитої. Початком кар'єри він завдячував підтримці родича, краківського єпископа Марціна Шишковського. За службу королю в 1634 він дістав доволі багате Варецьке староство, наприкінці 1637 був номінований на уря́д каштеляна сондецького, а через пів року — каштеляна войницького. Князь Костянтин міг звернути увагу на майбутнього зятя ще тоді, коли той брав участь у посольстві Криштофа Збаразького до Османської імперії або завдяки співпраці (зокрема у сеймі) з Я. Собеським.

Важко сказати, як склалось подружнє життя. У всякому разі батько Теофіли плекав до Пйотра теплі почуття і навіть назвав у заповіті «милим моїм сином», чого не удостоївся жоден із його кровних родичів. Разом з тим, під час похорону Костянтина та його сина Юрія 27 червня 1641 р., як відомо з оповіді Альбрехта-Станіслава Радзивілла (хоч і не присутнього там особисто), Шишковський «в розмові назвав свою дружину немилим словом для вух і для дому Вишневецьких». Як наслідок, зчинилась бійка між слугами Яреми Вишневецького та войницького каштеляна; сам князь засвідчив, що «не був ображений, ані руки не приклав до меча», а колотнеча сталась з вини п'яних слуг, які неправильно все зрозуміли.

І Пйотр, і Теофіла померли у квітні 1645. Похорон відбувся 26 червня, обидвоє поховані у Вавельському костелі Кракова.

Remove ads

Джерела

  • Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 161. ISBN 978-83-7177-229-0.
  • Biblioteka Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich we Wrocławiu, oddz. rękopisów, N 400, s. 235
  • Вінниченко О. Люди і простір навколо руського воєводи князя Костянтина Вишневецького (у світлі останнього заповіту 1641 року) // Український історичний журнал.  2020. № 1. С. 110-111.
Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads