Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Окуневський Теофіл Іполитович

український адвокат, політик, громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Окуневський Теофіл Іполитович
Remove ads

Теофіл (Теофіль) Іполитович Окуневський (пол. Teofil Okuniewski, 7 грудня 1858, Яворів (сучасного Косівського району)/Радівці 19 липня 1937, Городенка[1]) український юрист, адвокат, дипломат, громадський і політичний діяч.

Коротка інформація д-р Теофіл Окуневський, Посол до Австрійського парламенту ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Теофіл Окуневський у молоді роки
Thumb
«Батьківщина» 1890.

Син греко-католицького священника о. Іполита Окуневського. Брат Ярослава Окуневського.

У 1869—1877 роках навчався в Коломийській гімназії, у 1877—1881 роках — на правничому факультеті Віденського університету, саме тут у 1883 році отримав звання доктора права.[2] Від 1885 року кандидат адвокатури у Станиславові, у 1890 році відкрив власну адвокатську канцелярію в Городенці[3] (пізніше в ній працював молодий Лев Бачинський).

На початку липня 1889 року обраний послом Галицького крайового сейму від IV курії в 11-у Коломийському виборчому окрузі (як представник народовців). Мандат здобув без особливих труднощів (набрав 96 голосів, суперник — князь Пузина — 70), застосувавши тактику безпосереднього спілкування з виборцями на вічах, під час переїздів чи піших переходів від одного населеного пункту до іншого). В сеймі вступив до русько-українського парламентського клубу під проводом Юліяна Романчука.

У 1889 році з причини політичної суперечки в Сеймі прийняв виклик на поєдинок польського депутата Томіслава Розвадовского, перемігши його.[3]

Заснував, очолив філію товариства «Просвіта»; ініціатор, один з фундаторів гімназії товариства «Рідна школа» в Городенці. Його обирали депутатом Городенківської повітової ради, міським головою (бурґомістром) Городенки з 1898 року (ц.-к. Намісництво не допускало до урядування).[3] 1899 року один із засновників УНДП. Євген Олесницький був захисником Теофіла Окуневського на коломийському процесі щодо «зневаги намісника Казімежа Фелікса Бадені».

Посол:

Під час Першої світової війни заарештований російською окупаційною владою, ув'язнення відбував у Чорткові. Впродовж 1915—1917 років працював у Києві. 1917—1918 років працював начальником повітового суду в Городенці.[3]

У період ЗУНР комісар Городенківського повіту, член президії Національної Ради ЗУНР.

Remove ads

Цікаво, що

Видана Михайлом Павликом «Переписка Михайла Драгоманова з доктором Теофілем Окуневським» (Львів, 1905) є одним з основних джерел історії українського національного руху наприкінці XIX століття.[3]

Корнило Устиянович написав його портрет.[4]

Вшанування

1992 року одну з вулиць у Львові було названо на честь Теофіла Окуневського.[5]

Примітки

Джерела та література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads