Терещенко Сергій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терещенко.

Терещенко Сергій Олександрович (30 березня 1951, місто Лісозаводськ Приморського краю, тепер Російська Федерація — 10 лютого 2023) — казахський та радянський державний та політичний діяч, підприємець та кандидат економічних наук. Перший прем'єр-міністр Казахстану (1991—1994) та 18-й прем'єр-міністр Казахської РСР (1991). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Кандидат економічних наук (1993). Академік Міжнародної академії інформатизації (МАІН, Алмати) (2001). Герой Праці Казахстану (2011).

Сергій Олександрович Терещенко
рос. Сергей Александрович Терещенко
Прем'єр-міністр Казахської РСР
16 жовтня — 16 грудня 1991
Президент	Нурсултан Назарбаєв
Попередник	Узакбай Караманов
Наступник	посада скасована
16 грудня 1991 — 14 жовтня 1994
Президент	Нурсултан Назарбаєв
Попередник	посада заснована
Наступник	Акежан Кажегельдін
Народився	30 березня 1951(1951-03-30)  Лісозаводськ, Приморський край, РРФСР, СРСР
Помер	10 лютого 2023(2023-02-10)[1] (71 рік)  Астана, Казахстан
Відомий як	політик
Країна	СРСР  Казахстан
Національність	українець
Alma mater	Казахський національний аграрний університетd (1973) і Academy of Public Administration (Kazakhstan)d
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Політична партія	КПРС (1991), Отан[d] і Нур Отан
У шлюбі з	Терещенко Євгенія Григорівна
Діти	дочки: Ніна і Олена
Звання	полковник запасу
Нагороди	Орден Дружби Медаль «За освоєння цілинних земель»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті Лісозаводськ Приморського краю.

У 1973 році закінчив Казахський сільськогосподарський інститут, здобув спеціальність інженера-механіка.

Після закінчення інституту з 1973 по 1975 рік працював головним інженером колгоспу імені Куйбишева Тюлькубаського району Чимкентської області. Тут отримав початковий досвід господарського керівника.

Член КПРС з 1975 року.

У 1975—1979 роках — 1-й секретар Тюлькубаського районного комітету комсомолу Чимкентської області.

У 1979—1981 роках — завідувач відділу Тюлькубаського районного комітету КП Казахстану Чимкентської області.

У 1981—1983 роках — 2-й секретар Бугунського районного комітету КП Казахстану Чимкентської області.

У 1983—1985 роках — 1-й секретар Ленгерського районного комітету КП Казахстану Чимкентської області.

У 1985 році працював інспектором відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Казахстану.

У 1985—1986 роках — секретар Чимкентського обласного комітету КП Казахстану.

У 1986 році закінчив Алма-Атинську Вищу партійну школу.

У липні 1986 року був висунутий на посаду голови виконавчого комітету Чимкентської обласної ради народних депутатів, яку обіймав до листопада 1989 року.

З листопада 1989 року по лютий 1990 року — перший заступник голови Ради міністрів Казахської РСР.

З лютого по квітень 1990 року — перший заступник голови Верховної Ради Казахської РСР.

З 25 квітня по 17 травня 1990 року — заступник президента Казахської РСР та керівник канцелярії президента Казахської РСР.

З травня по листопад 1990 року — член Президентської ради Казахської РСР.

Близько півтора років, з травня 1990 по 7 вересня 1991 року, був першим секретарем Чимкентського обласного комітету КП Казахстану. Одночасно, з липня 1990 по жовтень 1991 року — голова Чимкентської обласної ради народних депутатів.

З 16 жовтня по 16 грудня 1991 року — прем'єр-міністр^[2] Казахської РСР. З 16 грудня 1991 року по 14 жовтня 1994 року — працював на посаді прем'єр-міністра Республіки Казахстан (див. Склад уряду Сергія Терещенка).

З жовтня 1994 року — президент Міжнародного фонду «Інтеграція». Головною метою фонду є науково-практичне сприяння геоінтегративним процесам і рівноправному входженню Казахстану в єдиний економічний, політичний і культурний простір сучасного світу. Фонд має понад 150 дочірніх фірм, які переважно виробляють і торгують сільськогосподарською продукцією.

У 1998—1999 роках очолював Громадський штаб на підтримку кандидата в президенти Республіки Казахстан Н. А. Назарбаєва.

З березня 1999 року по жовтень 2002 року — виконувач обов'язків голови Республіканської політичної партії «Отан», яка налічує у своїх лавах понад 300 тисяч чоловік.

З листопада 2002 року — заступник голови Асамблеї народів Казахстану (фактично її голова, оскільки головою є президент Н. Назарбаєв).

З 15 квітня 2004 року — президент Асоціації учасників страхового ринку Казахстану.

Член ЦК КПРС (1990—1991).

Помер 10 лютого 2023 року^[3].

Родина

Дружина, Євгенія Григорівна, викладач російської мови та літератури. Дочки — Ніна, Олена.

Автор книг

• «Казахстан: реформа, ринок» (1993),
• «Казахська земля — колиска моя (Книга життя)» (1999, каз. мовою).

Нагороди

• Звання «Қазақстанның Еңбек Ері» з врученням особливої відзнаки «Алтин жулдыз» і ордена Отан.^[4]
• Президентська премія миру і духовної злагоди. Нагороджений у 1999 році Указом Президента Республіки Казахстан за значний внесок у консолідацію народу Казахстану, формування суспільно-політичної стабільності, розвиток демократичних процесів та побудову відкритого суспільства.
• Орден «Достик» I ступеня (1999)
• Орден «Барис» II ступеня (грудень 2005)^[5]
• Орден Дружби (Російська Федерація, 12 грудня 2004 року) — за великий внесок у зміцнення дружби і співпраці між Російською Федерацією і Республікою Казахстан^[6]
• Орден «Алғыс» (18.01.2012, РПЦ, Митрополичий округ в Казахстані)^[7]
• Почесний громадянин Південно-Казахстанської області
• Почесний громадянин міста Алмати (2014)^[8]