Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Термез
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Термез (узб. Termiz/Термиз; рос. Термез; тадж. Тирмиз; перс. ترمذ) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Сурхандар'їнської області.
Населення 136,2 тис. мешканців (1 січня 2014 року).[1].
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Термез — найпівденніше місто Узбекистану. Розташовано на правому березі Амудар'ї, по якій проходить кордон з Афганістаном, при впадінні в неї Сурхандар'ї, за 490 км на північний захід від Ташкенту (по дорозі 708 км).
За 20 км на захід від міста, нижче за течією Амудар'ї, розташований заповідник Арал-Пайгамбар — острів з тугайними лісами.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 30.6 °C (87 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.3 °С (38 °F).[2]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива

Дата заснування міста Старого Термеза, розташованого в декількох кілометрах на схід від сучасного міста, не відома. У квітні 2002 року було проведено святкування 2500-річчя міста Термеза[3].
Сучасна назва міста через согд Tarmiδ походить до давньоіранського tara-maiθa-, що означає «місце переходу» (tara- перехід, переправа; maiθa- місце). У давнину тут знаходилася важлива переправа на річці Амудар'я.
Ахеменіди, до складу держави яких місто увійшло в VI столітті до Р. Х., вже називали його древнім містом. В 329 році до Р. Х. Олександр Македонський завоював Термез. Пізніше засновник греко-бактрійського царства Деметрій назвав місто Деметріс. У складі Кушанського царства (з I по III століття по Р. Х.) Місто називалося Та-лі-мі (в китайських джерелах Ту-мі, Тамі . У цей період місто стає важливим центром поширення буддизму.
В V—VI століттях місто перебувало під владою ефталітів, Сасанідів.
З VII століття у місті правила місцева династія термезшахів.
В 705 році місто захопили араби.
В IX—XII століттях Термез — велике місто, торговий, ремісничий, науковий і культурний центр. У цей час довжина оборонних споруд міста становила 10 кілометрів, було 9 брам. У IX—XII століттях Термез входив до складу держав Газневидів, Сельджукидів і Караханидів. В 1206 році місто увійшло до складу держави Хорезмшахів.
В 1220 році після дводенної облоги місто було зруйноване військами Чингізхана.
У другій половині XIII століття Термез був відновлений на схід, на правому березі Сурхандар'ї, входив до складу держави Тимуридів, потім Шейбанідів. До другої половини XVIII століття місто прийшов в запустіння, в околицях древнього міста населеними залишилися тільки кишлаки Салават і Паттакесар (Паттагіссар).
У січні 1893 року землі у кишлаку Паттагіссар були передані Бухарським еміратом російському уряду для будівництва на цьому місці прикордонного військового укріплення. Був побудований річковий порт на Амудар'ї.
В 1928 році, Паттагіссар отримав давню назву Термез. В 1929 році кишлак отримав статус міста.
Під час афганської кампанії Термез був важливою військовою базою, був побудований військовий аеродром, автомобільно-залізничний міст через Амудар'ю («Міст Дружби»).
Remove ads
Транспорт

Поруч з Термезом знаходиться «Міст Дружби» — єдиний на державному кордоні Узбекистану з Афганістаном, що з'єднує Термез з містом Хайратон (60 км до Мазарі-Шарифа).
Міжнародний річковий порт. Залізнична станція. Аеропорт.
За 40 км на північний схід від Термеза розташований військовий аеродром «Какайди».
У липні 2009 року прийнято рішення про створення «регіонального залізничного вузла Термез», який стане одним з основних пунктів в планованому НАТО транзиті небойових вантажів до Афганістану. Транзит має здійснюватися через території Росії, Казахстану і Узбекистану, в обхід Туркменістану, через прокладену в 2009 році магістраль Ташгузар-Байсун-Кумкурган[4].
Культура
У Термезі діє археологічний музей. Також в місті є пам'ятник герою народних епосів Алпамишу.
Туристичні пам'ятки
Архітектурні пам'ятки I—III століть н. е. - буддистський комплекс Кара-Тепе.
- Городище Старий Термез
- Кара-Тепе - буддійський монастир I-IV століть по Р.Х.
- Мазар суфія аль-Хакіма ат-Тірмізі (XI—XV століть)
- Ансамбль мавзолеїв термезьких Сеїдів Султан-Саадат (XI—XVII ст)
- Заміський палац Кирк-киз (IX або X століття)
У селищі Шерабад (60 км на північ від Термеза) розташований мавзолей мусульманського богослова IX століття, упорядника хадиса Абу Іси ат-Тірмізі.
Remove ads
Уродженці
- Мухаммад ат-Тірмізі (824—892) — видатний хадисознавець і правознавець іранського походження
- Мамчій Станіслав Юрійович (1983—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads