Ткаченко Валентина Іванівна

Валентина Іванівна Ткаченко (нар. 22 лютого 1909, Луганськ — пом. 1995, Суми) — українська скульпторка; членкиня Спілки радянських художників України з 1958 року^[1].

Ткаченко Валентина Іванівна
Народилася	22 лютого 1909(1909-02-22)  Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла	1995  Суми, Україна
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Харківський художній інститут (1931)
Вчителі	Блох Леонора Абрамівна
Членство	Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ткаченко.

Біографія

Народилася 22 лютого 1909 року в місті Луганську (нині Україна). У 1927—1931 роках навчалась в Харківському художньому інституті (вчитель з фаху у Леонора Блох).

Викладала в Харківській дитячій художній школі імені Іллі Рєпіна^[1]. Жила в Харкові в будинку на вулиці Культури, 20, квартира 8. Померла в Сумах у 1995 році^[1].

Творчість

Працювала в галузі станкової скульптури. Серед робіт:

• погруддя Олександра Пушкіна (1937, мармур);
• погруддя Марка Вовчка (1939, гіпс);
• «Шевченко і Сошенко» (1940, гіпс);
• «Уля Громова» (1947, гіпс);
• «Гуля Корольова» (1951);
• «Ганнуся» (1957);
• «Наталка» (1957, гіпс);
• «Петро Чайковський» (1963, бронза);
• пам'ятник-бюст Ернста Тельмана в колгоспі імені Ернста Тельмана в Сумській області (1967, бетон; архітектор М. Дейнека);
• «Портрет колгоспниці» (1968, гіпс).

Брала участь у республіканських і всесоюзних виставках з 1951 року.